Погодні умови та стан сільськогосподарських культур у жовтні 2019 року в Україні - НААН України

Джерело

АПК-Інформ

341

В поточному році більша частина осіннього періоду за своїми погодними умовами мало відрізнялася від минулих років, а тому для зерновиробників нашої країни не стали несподіваними переважно посушливий передпосівний період, незначні дощі у вересні, затримка появи сходів озимих зернових культур після більшості попередників та затяжна посівна кампанія. Не випадково, значна мінливість і нестійкість елементів погоди є характерною особливістю кліматичних умов України, що при вирішенні певних технологічних проблем завжди вимагає від агрономічної служби високого рівня знань, аналітичних здібностей та творчого підходу.

Загалом, погодні умови вересня та жовтня виявилися порівняно сприятливими для росту й розвитку рослин пшениці озимої, особливо за проведення її сівби після кращих і рекомендованих попередників, які сприяли накопиченню необхідної кількості доступної рослинам вологи у верхніх шарах ґрунту і забезпечили своєчасні та дружні сходи. Для степової зони це чорний пар і горох. Дещо менша інтенсивність появи сходів озимини за сівби в ранні та оптимальні строки відмічалася після ріпаку й стерньових колосових попередників і значно гірша після соняшнику, де запаси вологи у ґрунті не давали змоги отримати повноцінні сходи до завершення першої декади жовтня.

Поліпшення гідротермічного режиму відбулося наприкінці вересня – на початку жовтня, коли середньодобові температури повітря стабілізувалися на рівні 13–15 °С тепла, а дощі, хоча і незначні, але систематичні, поступово наситили вологою верхні шари ґрунту під озиминою після всіх попередників.

Так, у третій декаді вересня середня температура повітря склала 11,5 °С, що виявилося на 1,2 °С нижче середньої багаторічної норми. Максимальна температура повітря підвищувалася до 21,1 °С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 39,6 °С. Загальна кількість опадів склала 7,2 мм, або на 4,8 мм менше від середніх багаторічних значень. Середня відносна вологість повітря становила 60 %, а мінімальна – знижувалася до 22 %. При цьому впродовж трьох днів декади мінімальна відносна вологість повітря утримувалася на рівні нижче 30 %, що свідчило про наявність посушливих явищ, які негативно впливали на рослинні організми.

В цілому ж, середня за вересень температура повітря склала 16,1 °С, що було на 1,1 °С вище кліматичної норми. Загальна кількість опадів за місяць становила 23,6 мм при середній багаторічній нормі 36 мм. Середня відносна вологість повітря склала 55 %, що було на 8 % менше від середніх багаторічних показників. Звичайно, що така кількість опадів виявилася недостатньою для отримання повноцінних сходів та нормального росту й розвитку рослин впродовж більшої частини першого осіннього місяця. До речі, за останні 10 років менша кількість опадів спостерігалася лише у вересні 2015 року (рис. 1).

Рис. 1. Середня кількість опадів за вересень,

2010–2019 рр., мм

 

В першій декаді жовтня переважала мінлива за температурним режимом, зі значною кількістю опадів, погода. Середня температура повітря склала 11,0 °С, що було на 0,5 °С вище середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря варіювали в досить значному діапазоні й утримувалися на рівні 3,8–16,4 °С тепла. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 25,4 °С, а мінімальна – знижувалася до 0,3 °С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 31,0 °С, а вночі – охолоджувалася до -2,0 °С.

Загальна кількість опадів за декаду склала близько 49 мм, що було на 41 мм більше середньої багаторічної норми. Середня відносна вологість повітря склала 77 %, а в окремі дні – знижувалася до 35 %.

В результаті частих і доволі інтенсивних дощів на завершення першої декади жовтня запаси продуктивної вологи в ґрунті під пшеницею озимою суттєво зросли. Так, у посівах після соняшнику, найбільш поширеному попереднику в зоні Степу, запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту (0–20 см) становили 30 мм, а в метровому – 113 мм, що відповідно було на 10 та 30 мм більше середніх багаторічних показників. Така кількість вологи була достатньою для проростання насіння та подальшого нормального росту й розвитку рослин пшениці озимої після всіх попередників (рис. 2).

Рис. 2. Запаси продуктивної вологи в ґрунті на час пізніх строків сівби пшениці озимої, 10.10.2019 р., мм (попередник – соняшник)

 

Обстеження посівів озимих зернових культур на завершення першої декади жовтня показало, що рослини пшениці озимої, яку висівали 5–10 вересня по чорному пару, знаходилися у фазі кущіння і налічували в середньому 2–3 пагони, а після найбільш поширених непарових попередників (стерньові колосові, ріпак, соняшник) – переважно на початку фази кущіння. Рослини озимини, висіяної 25–30 вересня сформували 1–2 листки. У пшениці озимої, висіяної з 1 по 5 жовтня спостерігалася поява повних сходів та другого листка. Після дощів спостерігалося утворення другого листка та повні сходи пшениці озимої, яка висівалася після соняшнику відповідно в ранні та оптимальні строки.

В цілому, погодні умови впродовж декади виявилися достатньо сприятливими для росту та розвитку рослин озимих зернових культур, що обумовлювалося достатнім рівнем вологозабезпечення ґрунту і помірним температурним режимом.

Разом з цим, в окремих господарствах у посівах пшениці озимої після стерньових колосових попередників був помічений шкідник – хлібний турун, що потребувало невідкладного і обов’язкового обприскування посівів інсектицидами. Також в цей час на окремих полях озимини після соняшнику було розпочато боротьбу з падалицею попередньої культури за допомогою застосування гербіцидних обробок.

Друга декада жовтня вирізнялася підвищеним температурним режимом, незначною кількістю опадів та густими і тривалими туманами. Середня температура повітря склала 13,0 °С, що було на 4,4 °С вище середньої багаторічної норми. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 10,7–15,2 °С тепла. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 22,6 °С, а мінімальна – знижувалася до 3,0 °С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 32,5 °С, а вночі – охолоджувалася до 1,0 °С. Опадів випало 2,1 мм при середній багаторічній нормі 11 мм. Середня відносна вологість повітря виявилася достатньо високою і становила 80 %, в той час як мінімальна – 42 %.

Хотілося б зазначити, що такі температурні показники у другій декаді жовтня спостерігалися лише вдруге за останні 10 років. Тепліше було в цей час тільки минулого року, коли середня температура повітря склала +13,7 °С (рис. 3).

Рис. 3. Середня температура повітря за другу декаду жовтня,

2010–2019 рр., °С

 

Порівняно тепла погода та достатні запаси вологи в ґрунті позитивно вплинули на ріст і розвиток рослин озимих зернових культур та ріпаку. Так, на завершення декади рослини пшениці озимої ранніх та оптимальних строків сівби після кращих і удобрених попередників налічували в середньому від 2 до 5 пагонів та від 4 до 7 вузлових корінців, мали довжину листкових пластинок від 20 до 30 см; пізніх строків – утворили повні сходи, або ж налічували 2 листки та мали висоту від 10 до 15 см. До речі, такий стан рослин відмічався і в посівах озимини після соняшнику, де сівба проводилася не тільки в пізні, але й оптимальні строки.

У третій декаді жовтня відбулося помітне зниження температурних показників, яке супроводжувалося незначними опадами та густими туманами в першій половині дня. Впродовж більшої частини даного періоду середньодобові температури повітря знизилися до 7,2–11,0 °С тепла. Максимальна температура повітря підвищувалася до 16,6 °С, а мінімальна – знижувалася до 5,6 °С. Кількість опадів за більшу частину декади склала 1,9 мм при середній багаторічній нормі 5,5 мм.

Аналіз температурного режиму впродовж перших двох осінніх місяців засвідчив, що за цей час різновікові рослини пшениці озимої акумулювали наступну суму ефективних (вище +5 ºС) температур: за сівби 5 вересня – 442 ºС; 10 вересня – 368 ºС; 15 вересня – 293 ºС; 20 вересня – 247 ºС; 25 вересня – 224 ºС; 30 вересня – 187 ºС; 5 жовтня – 136 ºС; 10 жовтня – 124 ºС; 15 жовтня – 87 ºС. При цьому слід зазначити, що для успішної зимівлі рослин озимих зернових культур оптимальною сумою ефективних температур вважається 280–300 ºС.

Обстеження посівів, проведене в останні дні третьої декади жовтня показало, що рослини пшениці озимої ранніх, оптимальних та допустимо пізніх строків сівби (5–30 вересня) після кращих попередників знаходилися у фазі кущіння – в середньому сформовано від 2 до 7 пагонів. За пізньої сівби (5.10 та 15.10) – налічували три листки, або знаходилися у фазі повних сходів відповідно. Середня висота рослин становила від 12 до 34 см. За сівби після непарових попередників, зокрема після соняшнику, загальний стан рослин на таких посівах суттєво поступався озимині, яка вирощується, наприклад, по чорному пару та після гороху. Переважна більшість рослин знаходилася на початку фази кущіння, в кращому випадку, за ранньої сівби, налічувала 2–3 пагони. Висота рослин становила від 10 до 18 см.

Проведене агробіологічне обстеження посівів ріпаку озимого показало, що рослини знаходяться у фазі утворення листкової розетки. Стан рослин добрий, місцями задовільний. Посіви, де сівба була проведена наприкінці липня й на початку серпня у вологий ґрунт, рослини сформували розетку із 6–8 і, навіть більше, листків, що свідчить про переростання рослин. У таких посівах господарства подекуди вдавалися до кількаразового використовували інгібіторів росту, аби стримувати надмірний осінній ріст і розвиток рослин. Проте на більшості площ, через посушливі умови рослини ріпаку утворили 2–4 листка.

Загалом, якщо порівнювати цьогорічний розвиток пшениці озимої з минулорічним, є всі підстави стверджувати, що рослини рекомендованих строків сівби на завершення жовтня за своїми морфологічними та фізіологічними показниками надзвичайно близькі між собою, що дає необхідну впевненість в успішній зимівлі та майбутньому врожаї.

Приймаючи до уваги те, що з різних причин, в порушення існуючих рекомендацій, сівба озимини проводилася у ряді господарств аж до кінця жовтня, а також враховуючи фактичний стан посівів, наявні запаси вологи в ґрунті, багаторічні метеорологічні спостереження та очікувані погодні умови на найближчу перспективу, можна зробити попередній прогноз, що озимі зернові культури на доволі значних площах можуть розпочати зимівлю в порівняно слабкому стані, тобто не досягнуть фази кущіння і не зможуть накопичити достатньої кількості необхідних запасних пластичних речовин, які дають змогу протистояти рослинам низьким температурам у зимовий період. Такі посіви потребуватимуть надзвичайно ретельної уваги в зимовий період та якісного догляду впродовж весняно-літньої вегетації, але вже сьогодні можна з великою впевненістю свідчити, що рівень врожайності пшениці озимої на полях, де сівба проводилася в другій половині жовтня, буде значно нижчим в порівнянні з тими, які засівалися в рекомендовані науковими установами строки.

Як відомо, запорукою успішної зимівлі є процес загартування рослин, який складається з двох фаз. У першій відбувається накопичення достатньої кількості вуглеводів, які є захисними речовинами від низьких температур. Доведено, що цьому сприяють сонячні дні з температурою повітря близько 6–10 ºС, необхідною для проходження фотосинтезу, і зниження температури в нічний час до 0 ºС, що перешкоджає інтенсивній витраті вуглеводів в результаті дихання. Тривалість першої фази загартування умовно становить близько 20 діб. Зниження середньодекадної температури повітря до 5–6 ºС восени сприймається за початок цього періоду, а перехід температури через 0 ºС свідчить про його завершення. Слід зазначити, що в цей час морозостійкість, наприклад, пшениці озимої може становити -14 ºС.

Друга фаза загартування характеризується поступовим зневодненням клітин рослин, а також значними якісними змінами структури їх протоплазми. Цей етап загартування відбувається порівняно швидко, може тривати впродовж декількох діб (іноді до 9–12), при температурах від -2 і до -5 ºС.

В умовах Степу України початок загартування рослин озимих культур, як правило, відмічається в другій половині жовтня, або ж на початку листопада. Кращі умови для цього створюються в роки з нормальними умовами вологозабезпечення озимини впродовж осінньої вегетації, з прохолодною та ясною погодою в другій половині осіннього періоду і поступовим встановленням зимового режиму – з температурами повітря на рівні 3–5 ºС морозу.

Також слід зазначити, що наукові дослідження та практична діяльність кращих зерновиробників вказують на те, що високої морозо- та зимостійкості рослини пшениці озимої набувають з утворенням 3–5 пагонів кущіння і добре розвинутої кореневої системи при порівняно глибокому розміщенні вузла кущіння. Недостатній розвиток вегетативної маси рослин, як і її переростання, слабке укорінення та недостатнє кущіння озимих зернових культур часто призводять до зниження їх зимостійкості.

Проведене агробіологічне обстеження посівів кукурудзи та соняшника, показало, що рослини знаходяться у збиральній стиглості, стан їх посівів переважно задовільний. Приймаючи до уваги сприятливі погодні умови, триває активна фаза збиральних робіт згаданих культур.

Таким чином, стан посівів озимих зернових культур і ріпаку рекомендованих строків сівби на завершення жовтня є порівняно добрим та задовільним і в найближчій перспективі буде залежати від рівня сприятливості погодних умов, які супроводжуватимуть ріст та розвиток рослин. Від того, коли остаточно припиниться активна фаза осінньої вегетації озимини в значній мірі будуть залежати результати зимівлі, а отже й майбутні показники її врожайності.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід