Метеорологічні умови третьої декади вересня 2019 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

340

У першій половині декади в Україні переважала антициклональна погода, у другій половині декади під впливом північного циклону та його атмосферних фронтів по всій території пройшли нерівномірні дощі. У середньому температурний фон декади виявився близьким до норми, однак упродовж декількох днів спостерігалося інтенсивне похолодання із зниженням середніх добових температур повітря до показників на 2-6°С нижчих від норми. Похолодання супроводжувалося заморозками на ґрунті, висоті 2 см та (за винятком крайнього півдня) у повітрі.

Тривалість сонячного сяйва. Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 31 до 77 год., що близько або на 10-43 год. менше середніх багаторічних значень.

Температура. Середня обласна середня декадна температура повітря у східних, Запорізькій, Дніпропетровській та Сумській областях виявилася на 1,0-2,3°С нижчою від норми, у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Львівській та Одеській областях – на 1,1-1,7°С вищою за норму, на решті території країни – близькою до норми і становила плюс 9,2-15,5°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася до плюс 20-25°С, у Миколаївській, Одеській, Кіровоградській та Закарпатській областях – до плюс 26-29°С.

У найхолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до 0°С - мінус 6°С, у Миколаївській, Одеській, Кіровоградській та Чернівецькій областях – до плюс 1-3°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найхолодніші ночі охолоджувалася до 0°С - мінус 6°С, на торф’яниках Київської області – до мінус 10°С, у Миколаївській, Чернівецькій та Закарпатській областях – до плюс 1°С. У найтепліші дні вона нагрівалася до плюс 32-48°С.

По всій території країни упродовж 1-5 днів відзначалися заморозки на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі.

Опади . Впродовж 1-6 днів майже по всій території країни відзначалися опади різної кількості.

У Миколаївській, Запорізькій, Донецькій областях середня обласна кількість опадів склала 20-52% декадної норми (2-4 мм), у Луганській, Дніпропетровській, Черкаській, Чернівецькій та Волинській областях – 58-79% норми (7-15 мм). У Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Чернігівській та Сумській областях кількість опадів склала 125-179% норми (20-25 мм). На решті території країни кількість опадів була близькою до норми (рис. 2).

 

Добовий максимум опадів в окремих районах Одеської, Херсонської, Кіровоградської, Харківської, Київської, Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Рівненської та Закарпатської областей досягав 15-30 мм (1,0-3,0 декадні норми). У Болграді (Одеської обл.) 27 вересня добова кількість опадів склала 58 мм або 1,2 місячні норми.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +10-15 °С, у південних областях - +16-20 °С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 55 до 84%. Упродовж 1-4 днів у більшості областей, за винятком Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Рівненської та Вінницької, у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Вітер. Упродовж 1-2 днів у східних, південних (за винятком Одеської), Кіровоградській, Дніпропетровській, Сумській та західних (за винятком Чернівецької) областях відзначалося посилення швидкості вітру до 15-26 м/с.

 

Коротка характеристика метеорологічних умов вересня 2019 року

Середня місячна середня обласна температура повітря у Луганській, Донецькій та Дніпропетровській областях виявилася близькою, на решті території на 1,1-1,9°С, у Тернопільській та Чернівецькій – на 2,1-2,3°С вищою за норму і становила +14,0-18,2°С.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +30-35°С. На всій території країни упродовж 1-5, у Миколаївській та Запорізькій областях – 7-8 днів, максимальна температура повітря досягала та перевищувала +30°С.

У першій декаді вересня упродовж 1 дня в окремих районах Миколаївської, Одеської та Херсонської областей максимальна температура вдень досягала +35°С.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до 0°С - мінус 6°С, у Миколаївській, Одеській, Кіровоградській та Чернівецькій областях – до +2-3°С.

Середня обласна вереснева кількість опадів на території країни склала від 35 до 74% норми (від 15 до 38 мм). Найменша кількість опадів відзначалася у Миколаївській області - 6 мм, або 16% місячної норми.

 

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

 

Остаточний (стійкий) перехід середніх добових температур повітря через +15°С у бік зниження, разом із цим кінець метеорологічного літа, на більшій частині території країни відбувся на півтора-два тижні пізніше середніх багаторічних строків – 14-19 вересня.

До середини декади на всій території країни утримувалися несприятливі агрометеорологічні умови для сівби та початкового росту озимини внаслідок жорсткої повітряно-ґрунтової засухи. З випадінням дощів ситуація змінилася на краще на тих територіях, де їх кількість склала 15-20 мм і більше. Це західні, північні, північно-східні області, де відбулося припинення ґрунтової засухи. Дощі зволожили верхні шари ґрунту, відповідно покращилися умови для проростання зерна та формування сходів озимини на вже засіяних площах. Одночасно дощі ускладнювали проведення польових робіт.

У центральних та південних областях сумарна кількість опадів, як за декаду, так і за місяць (за винятком деяких районів) була недостатньою для припинення засухи. Верхні шари ґрунту залишалися сухими до кінця місяця. За оцінками агрометеорологів, на території Полтавської, Черкаської та прилеглих районах інших областей, більшості районів південних областей упродовж вересня запаси продуктивної вологи у шарі 0-10 см на площах, призначених під сівбу озимих культур, та на вже засіяних площах були відсутні зовсім. Початкові умови вегетації були надзвичайно складними.

Станом на 30 вересня, за експертною оцінкою, близько 50% площ залишалися у стані засухи.

Заморозки, які спостерігалися упродовж декади, на незібрані сільськогосподарські культури негативного впливу не мали, однак пошкодили городину у приватних господарствах.

 

Теплозабезпечення

 

Станом на 30 вересня сума ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, перевищувала середні багаторічні показники на 35-70°С і у розрізі агрокліматичних зон України відповідали таким показникам (табл.)

Таблиця

Агрокліматичні

зони

Сума ефективних температур

Вище +5С

 

Середня багаторічна

(за період 1986-2005 рр.)

2019 р.

С т е п

290-345

295-395

Л і с о с т е п

240-275

275-345

П о л і с с я

230-245

270-295

Примітка. Для нормального розвитку озимих культур необхідна сума ефективних температур 200-300°С вище +5С від сходів до припинення вегетації

 

Ріст, розвиток та вологозабезпечення

сільськогосподарських культур

 

Озимина. Тривала сівба озимих культур, на раніше засіяних площах відзначалося проростання зерна та утворення сходів, місцями у центральних та південних областях відзначалося утворення вузлових коренів та 3-го листка в озимої пшениці.

На окремих площах Дніпропетровської, Харківської, Миколаївської та Херсонської областей зерно озимої пшениці через дефіцит опадів не проростало упродовж 12-16 днів, місцями у Сумській області відзначалося пошкодження сходів.

Станом на 30 вересня запаси продуктивної вологи у 0-20 см шарі ґрунту під озимими культурами та на полях, призначених під їх сівбу, на більшості площ південних, східних, центральних, окремих площах західних областей були незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи). У Миколаївській, на окремих площах Одеської, Херсонської, Запорізької, Донецької, Харківської, Полтавської, Кіровоградської, Черкаської та Дніпропетровської областей орний шар ґрунту був зовсім сухий.

На багатьох площах західних, північних, Вінницької, Херсонської, окремих площах східних, Одеської, Запорізької та Дніпропетровської областей вологозапаси орного шару ґрунту оцінювалися як недостатні (11-20 мм продуктивної вологи). Лише на невеликих площах Луганської, Сумської, Чернігівської, Вінницької та Чернівецької областей відмічалося оптимальне для періоду сівби та сходів зволоження 0-20 см шару ґрунту (рис. 3).

В озимого ріпаку тривало утворення листової розетки.

Стан рослин, що зійшли, переважно добрий, місцями у західних областях – незадовільний через дефіцит вологи.

У кукурудзи тривало збирання урожаю.

Тривало достигання та збирання зернівок на пізніх посівах гречки .

Зернобобові культури. Впродовж декади у сої відзначався 2-й етап достигання, тривало збирання урожаю.

Цукрові буряки. Тривало збирання урожаю цукрових буряків. Середня маса одного кореню становила від 230 до 720 г.

Соняшник. Впродовж декади тривало масове збирання насіння.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна, еспарцет) відзначалися стравлювання, відростання отави після укосів та початок росту стебла. В окремих районах південних областей відзначалося засихання стебел люцерни через посушливі умови.

 

 

 

Реклама

Вхід