Погодні умови та стан сільськогосподарських культур в Україні у верес ні 2019 року – НААН України

Джерело

АПК-Інформ

3844

Для більшості зерновиробників України вже стало звичним явищем те, що передпосівний період для озимих зернових культур є малосприятливим, якщо брати до уваги незначну кількість опадів, підвищений температурний режим та вірогідну сівбу після непарових попередників, перелік яких, як правило, невеликий – соняшник, ріпак, стерньові колосові, кукурудза на зерно і, в кращому випадку, зернобобові культури. Площі чорного пару як найкращого попередника для пшениці озимої навіть у степовій зоні останніми роками скорочені до мінімуму і наявні лише в окремих господарствах. Але не слід забувати, що саме чорний пар здатен забезпечити, на відміну від вищенаведених попередників, своєчасні та дружні сходи, оптимальний розвиток рослин в осінній період, а отже, їхню успішну перезимівлю.

На сьогоднішній день у багатьох зерносіючих областях України спостерігається доволі скрутна ситуація з одержанням сходів озимини, яка викликана як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. Серед перших – тривалий бездощовий період, який не дав можливості накопичити достатньої кількості вологи в ґрунті, а також доволі високі температури повітря у серпні та першій половині вересня, які зумовили інтенсивне випаровування її залишків, що ускладнило появу сходів пшениці та ячменю озимих навіть після кращих попередників. Головною суб’єктивною причиною відсутності своєчасних сходів озимих зернових культур на полях є небажані, незадовільні попередники, серед яких чільне місце належить соняшнику, який після себе фактично не залишає у ґрунті ні вологи, ні поживних речовин. Якщо з відсутністю необхідного удобреного фону для рослин досвідчені зерновиробники успішно справляються шляхом внесення необхідної кількості добрив, переважно азотних, у допосівний період, то з наявністю потрібної кількості вологи, яка є визначальним чинником при вирощуванні озимини, залишаються значні проблеми. Причому цей кліматичний фактор із кожним роком навіть при незначному збільшенні річної кількості опадів залишається найбільш лімітованим, а отже, в першу чергу є затребуваним у передпосівний період та в другій половині весняно-літньої вегетації.

В поточному 2019 р., як і в попередні роки, передпосівний період для озимих зернових культур характеризувався підвищеним температурним режимом та тривалою відсутністю продуктивних опадів. Так, у третій декаді серпня середня температура повітря склала 22,4°С, що виявилося на 3,5°С вище за середню багаторічну норму. Максимальна температура повітря підвищувалася до 33,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 54,5°С. Опади впродовж нинішньої (як і попередньої) декади не спостерігалися. Середня відносна вологість повітря становила 50%, а мінімальна знижувалася до 20%. При цьому впродовж 6 діб декади відносна мінімальна вологість повітря утримувалася на рівні 30% і нижче, що свідчило про наявність як атмосферної, так і ґрунтової посух.

Загалом, середня за серпень температура повітря склала 20,9°С, що було на 0,8°С вище за кліматичну норму. Загальна кількість опадів за місяць становила 72,5 мм при середній багаторічній нормі 35 мм. При цьому слід зазначити, що фактично вся кількість агрономічно цінної вологи (близько 70 мм) спостерігалася на початку першої декади серпня. Середня відносна вологість повітря склала 59%, що було близько до середніх багаторічних показників.

Доволі посушливі погодні умови впродовж більшої частини останнього літнього місяця призвели до значного зниження запасів продуктивної вологи не лише в посівному та орному, але і в більш глибоких шарах ґрунту, особливо на полях після непарових попередників, зокрема після соняшнику.

Вересень для зерновиробників є одним із найважливіших календарних термінів, погодні умови якого значною мірою визначають подальшу долю озимих культур, величину майбутнього врожаю. В першій декаді утримувалася порівняно тепла як для цієї пори року, з помірною кількістю опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 18,2-24,3°С. У світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до 32,2°С, а поверхня ґрунту прогрівалася до 52,7°С. Натомість мінімальні значення наведених показників у нічний час знижувалися відповідно до 11,2 та 8,7°С. Загалом середня температура повітря за декаду склала 17,3°С, що виявилося на 3,4°С вище за середню багаторічну норму.

Опадів за декаду випало 12,7 мм при середній багаторічній нормі 15 мм. На більшості територій порівняно незначні дощі носили малоінтенсивний характер і фактично не вплинули на вологозабезпеченість більш глибоких шарів ґрунту, але дозволили отримати доволі дружні сходи пшениці озимої, сівбу якої провели в ранні строки після гороху та по чорному пару. За проведення сівби озимини, наприклад після соняшнику, наявних опадів виявилося недостатньо для масового проростання насіння і появи сходів, що значною мірою обумовлювалося якістю передпосівної підготовки ґрунту. Лише на поодиноких полях у другій декаді вересня було отримано зріджені сходи рослин, т.з. «рябчик», рівень розвитку яких максимально залежав від вологозабезпечення ґрунту, принаймні його верхніх шарів, оскільки на таких посівах порівняно невелика кількість опадів, яка відзначалася впродовж декади, більшою мірою носила провокативний характер.

Середня відносна вологість повітря становила 52%, що виявилося на 9% менше за рівень середньобагаторічної норми. При цьому впродовж 8 діб декади мінімальні значення даного показника знижувалися до 30% і нижче, що, в свою чергу, свідчило про наявність комплексної посухи різної інтенсивності.

На початку вересня, з настанням ранніх строків сівби пшениці озимої, запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на полях, наприклад після соняшника як найбільш поширеного попередника основної зернової культури в степовій зоні, були повністю відсутні. Проте, в більш глибоких шарах ґрунту, зокрема в метровому горизонті, її кількість перевищувала середню багаторічну норму на 11%. Порівнюючи такі запаси вологи в ґрунті з аналогічним періодом минулого року, слід зазначити, що у верхніх шарах вони не відрізнялися між собою – були відсутні, а в метровому її кількість у поточному році виявилася значно більшою (+70 мм), що, ймовірно, пояснюється значними опадами, які відзначалися в кінці липня та на початку серпня (рис. 1).

Рис. 1. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання ранніх строків сівби пшениці озимої. Попередник – соняшник

 

Подібні запаси агрономічно цінної вологи спостерігалися й після інших непарових попередників.

У другій декаді вересня відбулося поступове зниження температурного режиму, та випали незначні опади, які фактично не вплинули на рівень зволоженості ґрунту, який би дозволив отримати своєчасні сходи пшениці озимої по всіх попередниках. Якщо на початку декади середньодобові температури повітря варіювали в межах 18,6-20,9°С, то після її завершення – 9,4-12,8°С. В окремі дні максимальна температура повітря підвищувалася до 27,8°С, тоді як мінімальна знижувалася до 2,8°С. Вдень поверхня ґрунту прогрівалася до 56°С, а вночі охолоджувалася до 1,8°С. Середня температура повітря за декаду склала 16°С, що було на 1,1°С вище за середню багаторічну норму.

Загальна кількість опадів за декаду склала 3,7 мм, або 41% до кліматичної норми. Режим відносної вологості повітря був досить низьким. Середня відносна вологість повітря склала 52% при середній багаторічній 63%. Впродовж декади відзначено 6 діб із мінімальною відносною вологістю повітря менше 30% і суховіями різної інтенсивності.

В цілому, погодні умови декади, враховуючи гідротермічний режим, були не дуже сприятливими для росту та розвитку рослин пшениці озимої й, особливо, для проростання насіння, оскільки тривала відсутність продуктивних опадів призвела до суттєвих втрат вологи не лише з верхніх, але і з більш глибоких шарів ґрунту. В першу чергу це стосувалося озимини, яка вирощується після непарових попередників.

До речі, сумарна кількість опадів, які випали впродовж першої та другої декад вересня, склала 16,4 мм, що виявилося на 32% менше від середньої багаторічної норми. За останні 10 років така кількість вологи, і навіть менше за неї, відзначається не вперше: за аналогічний період 2010 р. випало 6 мм; 2012 р. – 8,6 мм; 2014 р. – 1,9 мм; 2015 р. – 7,5 мм (рис. 2). Як показують результати спостережень минулих років, чітко визначеної залежності між кількістю опадів за цей час і подальшим станом посівів, а тим більше із зимостійкістю та продуктивністю рослин, не спостерігається. Але є зрозумілим і те, що з кожним бездощовим днем для посівів озимих зернових культур все більше й більше зростає загроза розпочати зимівлю не в оптимальному стані, що може призвести до неприємних наслідків. Як показує досвід останніх років, для озимини визначальною буде друга половина осінньої вегетації. За сприятливого гідротермічного режиму в жовтні та листопаді рослини зможуть на більшості площ утворити сходи та розкущитися, а, отже, успішно перезимувати, що є вагомою запорукою майбутнього врожаю.

Рис. 2. Середня кількість опадів (мм) першої та другої декад вересня за останнє десятиріччя

 

На завершення другої декади пшениця озима, яку висіяли 5 і 10 вересня по кращих попередниках (чорному пару та гороху), утворила відповідно два листки та повні сходи. Висота рослин варіює від 10 до 14 см. Лише поодинокі рослини відзначалися на полях озимини після соняшнику за найбільш ранньої сівби.

В першій половині третьої декади вересня продовжувала утримуватися порівняно прохолодна, без опадів погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 8,9-11,9°С. Вдень температура повітря зростала до 17,2°С, а вночі знижувалася до 5,6°С. Більше того, 24.09 вперше було відзначено заморозки інтенсивністю до -1°С у повітрі та до -6,7°С на поверхні ґрунту. Звичайно, що таке пониження температурних показників на фоні тривалої відсутності опадів негативно позначиться на інтенсивності появи сходів пшениці озимої навіть після кращих попередників.

Визначення запасів продуктивної вологи в ґрунті на час настання оптимальних строків сівби озимих зернових культур, тобто на початку третьої декади вересня, показало, що з її кількістю за неповні 3 тижні, починаючи від часу останнього аналізу, відбулися суттєві зміни. Так, у посівах озимини після соняшнику запаси вологи у верхніх шарах ґрунту дещо збільшилися, але суттєво зменшилися у більш глибоких горизонтах. Якщо на час настання ранньої сівби в орному шарі ґрунту волога була відсутня, то на час оптимальних строків сівби її кількість зросла до 3 мм, а в метровому шарі, навпаки, знизилася з 91 до 37 мм, що відповідно було на 8 та 43 мм менше від середньої багаторічної норми (рис. 3).

Рис. 3. Запаси продуктивної вологи в ґрунті (мм) на час настання оптимальних строків сівби пшениці озимої. Попередник – соняшник

 

Також слід зазначити, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року цьогорічні запаси вологи в посівному та орному шарах ґрунту виявилися значно меншими, а в метровому близькими до них.

Проведене обстеження посівів пшениці озимої в середині третьої декади вересня засвідчило, що за ранньої сівби (5.09) після кращих попередників рослини знаходилися на початку фази кущіння, за сівби 10.09 утворили два листки. На посівах після соняшнику відзначалися лише поодинокі сходи навіть за ранніх строків сівби. Більшість посівів ріпаку озимого залежно від строку сівби, технології вирощування та біологічних особливостей сортів і гібридів різних груп стиглості знаходяться в доброму та задовільному стані.

Як відомо, сівба – це перший і найважливіший крок у забезпеченні подальшого нормального росту й розвитку рослин. Сходи повинні бути своєчасними, дружними і мати оптимальну густоту. Однак це не завжди визначається лише строками сівби. Нерідко запізніла поява нерівномірних сходів більш ранньої сівби, якщо вона проводилася, наприклад, у сухий ґрунт, сильніше знижує врожай, ніж дещо більш пізня сівба, проведена за сприятливих погодних умов, які забезпечили вчасну появу дружних сходів.

На переважній частині Степу, який є основним постачальником хліба в Україні, оптимальні строки сівби пшениці озимої визначено проміжком часу з 15 до 25 вересня. Але допустимою є сівба на 5-7 діб раніше чи пізніше за наведені строки.

За необхідності проведення пізньої сівби, тим більше в сухий ґрунт, норму висіву насіння необхідно встановлювати з урахуванням сортових особливостей пшениці озимої, попередника, стану підготовки ґрунту й обов’язково збільшувати на 10-15% від рекомендованої, що дасть можливість компенсувати недостатнє кущіння і забезпечити у подальшому потрібну щільність стеблостою.

Забезпечення оптимальної глибини загортання насіння є одним із найвідповідальніших завдань. Вона залежить від вологості ґрунту, розміру та вирівняності насіння і визначається глибиною формування вузла кущіння, а тому насіння слід загортати дещо глибше за місце, де він буде знаходитися. При сівбі в допустимо пізні та пізні строки глибину загортання насіння зменшують до 3-4 см.

Також цього часу по можливості слід уникати обробки насіння протруйниками, які мають ретардантний ефект (байтан, вінцит, ламардор та ін.), тобто препаратами, що на 2-3 доби можуть затримати появу сходів, а отже, суттєво вплинути на подальшу зимівлю рослин.

Кращими для сівби в пізні строки є сорти напівінтенсивного та універсального типів: Одеська 267, Пилипівка, Зіра, Донецька 48, Богдана, Подолянка та ін.

Також не слід забувати й те, що серед хлібних культур пшениця озима є однією з найвибагливіших до родючості ґрунту, а тому добрива у вигляді основного та припосівного внесення доцільно застосовувати після всіх попередників незалежно від сортового складу. При розрахунках норми внесення слід враховувати рівень родючості ґрунту, винос поживних речовин з урожаєм попередника, сортові особливості, строк сівби, економічну доцільність та ін. Пшениця озима для формування врожаю зерна 5-6 т/га використовує 150-200 кг азоту. Найкращий результат від застосування азотних добрив досягається в тому разі, коли їх вносять у відповідності з потребами рослин протягом вегетації при збалансованому забезпеченні пшениці озимої фосфором і калієм.

Проведене агробіологічне обстеження посівів кукурудзи та соняшника показало, що залежно від строку сівби, технології вирощування та біологічних особливостей гібридів різних груп стиглості рослини знаходяться у збиральній стиглості. В цілому, стан посівів кукурудзи та соняшнику переважно задовільний. Нині, беручи до уваги сприятливі погодні умови, триває активна фаза збиральних робіт згаданих культур.

Таким чином, у кінці вересня поки що зарано говорити про результати цьогорічної посівної кампанії, адже вона триває і триватиме в окремих регіонах як мінімум до середини жовтня. Можна сказати лише одне: погодні умови першого осіннього місяця дозволили провести сівбу озимих зернових культур практично без зупинок, але не забезпечили отримання дружних і своєчасних сходів на більшості посівних площ. А тому подальший стан посівів залежатиме, в першу чергу, від гідротермічного режиму жовтня, а також від професійного вміння агрономів-технологів, їхнього досвіду та звичайного везіння, якого так іноді бракує аграріям.

 

За матеріалами Національної академії аграрних наук (НААН) України

Реклама

Вхід