Метеорологічні умови другої декади вересня 2019 року – Укргідрометеоцентр

Джерело

АПК-Інформ

316

Упродовж другої декади вересня на території країни спостерігалася контрастна погода. Початок декади був дуже теплим, сухим та сонячним. В останні дні декади внаслідок вторгнення в Україну арктичного повітря відбулося різке похолодання, яке супроводжувалося сильним вітром та в основному невеликими або незначними опадами. Спостерігалися перші осінні заморозки на ґрунті, висоті 2 см над поверхнею ґрунту, місцями у північних областях і у повітрі.

У більшості областей 18-19 вересня з переходом середньодобової температури повітря через межу +15° завершилося метеорологічне літо, що на тиждень пізніше звичайного.

Низькі середні добові температури в останні декілька днів декади були більш характерними для першої половини жовтня.

Сонячного сяйва за декаду до поверхні землі надійшло від 62 до 95 годин, що близько або на 10-27 годин більше за середні багаторічні значення.

Середня обласна температура повітря за декаду становила від 13,5°С на заході та півночі до 18,2°С на півдні країни. На більшій частині території країни вона виявилася на 1-1,8°С вищою за норму. У Дніпропетровській та західних (за винятком Тернопільської та Чернівецької) областях температура повітря була близькою до норми.

Максимальна температура повітря підвищувалася до +28-31°С. Кількість днів із температурою повітря вище +30°С становила 1-3.

У найпрохолодніші ночі мінімальна температура повітря знижувалася до мінус 1°С (Баришівка Київської обл.) – плюс 4°С (рис. 1).

Поверхня ґрунту у найпрохолодніші ночі охолоджувалася до мінус 5°С – плюс 3°С, у найтепліші дні нагрівалася до +36-56°С.

У західних, північних, північно-східних та центральних областях упродовж 1-3 днів відзначалися заморозки на поверхні ґрунту, висоті 2 см та у повітрі.

Упродовж 1-3 днів майже по всій території країни, крім півдня, відзначалися невеликі опади. У більшості областей середня обласна їхня кількість за декаду становила 5-40% декадної норми (1-6 мм). У Донецькій та Івано-Франківській областях декадна кількість опадів становила 13-14 мм. У багатьох районах Вінницької, Одеської, Херсонської та Запорізької областей опадів не було взагалі (рис. 2).

Через локальні зливи, які спостерігалися у кінці декади, добовий максимум опадів в окремих районах Івано-Франківської, Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей досягав 12-20 мм.

Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см становила +17-22°С.

Відносна вологість повітря в середньому за декаду становила від 42% на півдні до 81% на заході країни. Впродовж 1-5 днів у західних та північних областях та 6-8 днів на решті території у денні години відзначалося її зниження до 30% і нижче.

Упродовж 1-2 днів по всій території країни спостерігалося посилення швидкості вітру до 14-22 м/с. На Херсонщині (метеостанція Бехтери) відмічалася слабка пилова буря.

Вплив погодних умов на стан сільськогосподарських культур

Починаючи із другої половини серпня та впродовж вересня, в Україні утримувався дефіцит опадів. За винятком локальних сильних дощів у деяких районах південно-східних, західних та місцями південних областей, кількість опадів за цей період не перевищила в основному 10-20% норми. На фоні високих температур повітря, які переважали у серпні та вересні (у найтепліші дні вдень до +31-37ºС), вони були неефективними, тривало подальше висихання верхніх шарів ґрунту.

Станом на 20 вересня, за експертною оцінкою, ґрунтова засуха в орному шарі ґрунту охопила до 80-90% площ. На багатьох площах верхні шари ґрунту (0-10 та 0-20 см) були зовсім сухими, що визначало недоцільність проведення сівби. Рівень вологи в орному шарі ґрунту у більшості областей в основному складав лише 2-20% середніх багаторічних значень для другої декади вересня. Нетипові для регіону низькі запаси вологи визначалися і у західних областях. Спостерігалося сильне ущільнення верхніх шарів ґрунту, що ускладнювало або унеможливлювало польові роботи.

За багаторічними даними, середні кліматичні строки сівби озимини у зоні Степу припадають на 19-27, Лісостепу – на 15-25, Полісся – на 14-29 вересня. За сівби в такі дати у 80% випадків рослини на час припинення вегетації забезпечуються теплом для нормального розвитку. При сівбі після 25 вересня існує велика ймовірність того, що рослини внаслідок нестачі тепла закінчать вегетацію слабо розкущеними або у фазі сходів, третього листка, проростання зерна.

За агрометеорологічними спостереженнями, за останні 15 років схожі засушливі умови в цілому по Україні складалися лише у вересні 2011 та 2016 рр. Сівба озимої пшениці в ці роки проводилася в основному у першій декаді жовтня.

Умови для проростання зерна й утворення сходів озимини на вже засіяних площах, у т.ч. і озимого ріпаку, через нестачу вологи були вкрай негативними і посилювалися не лише тривалою відсутністю ефективних опадів, а ще й низькою відносною вологістю повітря та суховіями.

Найбільш несприятливі умови спостерігалися на території Черкаської, Вінницької, Полтавської та прилеглих районів інших областей, де місцями дефіцит опадів зберігається 6-8 місяців, а кількість опадів із початку року становить 50-60% норми. В окремих районах цих областей з 1 серпня по 20 вересня не випало жодного ефективного дощу. За останні 30 років така сухість ґрунту в цих областях у кінці другої декади вересня відзначається вперше.

З огляду на наявну ґрунтову засуху виправданою буде сівба озимини після випадіння опадів кількістю не менше 20-25 мм. За прогнозом погоди, до кінця вересня очікуються лише невеликі та помірні дощі (в основному 26-27 вересня), тому старт масової сівби озимих зернових може затриматися до початку жовтня.

Забезпечення посівів вологою для отримання сходів та оптимальні температурні умови осінньої вегетації для повноцінного розвитку рослин є вирішальними чинниками для успішної перезимівлі озимини.

Погодні умови сприяли проведенню збиральних робіт.

 

Теплозабезпечення

Станом на 20 вересня суми ефективних температур повітря вище +5°С, що накопичилися з початку вересня, перевищували середні багаторічні на 40-70°С і за агрокліматичними зонами відповідали таким показникам (табл.).

Агрокліматичні зони

Сума ефективних температур в ище +5 °

середня багаторічна за період 1986-2005 рр.

2019 р.

Степ

205-255

245-300

Лісостеп

175-200

230-265

Полісся

170-175

210-220

 

Ріст, розвиток та вологозабезпечення сільськогосподарських культур

Тривала сівба озимих культур, на раніше засіяних площах відзначалося проростання зерна, утворення сходів.

Станом на 20 вересня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами та на площах, призначених під їхню сівбу, були незадовільними (менше 10 мм). У Миколаївській, на багатьох площах Одеської, Черкаської, Харківської, Полтавської, окремих площах Дніпропетровської, Херсонської, Запорізької областей орний шар ґрунту був зовсім сухим.

Лише на окремих площах західних, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Донецької та Херсонської областей запаси продуктивної вологи оцінювалися як недостатні (11-20 мм). На невеликих площах Львівської та місцями Рівненської і Чернівецькій областей вологозабезпечення було достатнім (21-27 мм) (рис. 3).

Тривала сівба озимого ріпаку, на раніше засіяних площах відзначалися сходи й утворення першого листка. Стан рослин був переважно добрим. На окремих посівах Херсонської області спостерігалося утворення ґрунтової кірки та пошкодження рослин с/г шкідниками.

Тривало збирання врожаю кукурудзи.

Тривало збирання врожаю цукрових буряків.

Тривало збирання насіння соняшнику.

У багаторічних трав (конюшина, люцерна, еспарцет) відзначалися відростання отави після укосів та початок росту стебла.

За матеріалами Укргідрометеоцентру

www.meteo.gov.ua

Реклама

Вхід