Україна: фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 30 серпня 2019 року

Джерело

АПК-Інформ

2934

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин в Україні станом на 30 серпня 2019 року

На полях під озимину, на падалиці та просапних культурах, літають та відкладають яйця метелики ІІ-го покоління озимої совки, відроджуються та живляться гусениці, чисельністю 0,5-1 екз. на кв.м. У лісостепових, подекуди степових областях на падалиці озимої пшениці відмічається вихід з літньої діапаузи хлібної жужелиці, жуки відкладають яйця. При випаданні помірних опадів ймовірне збільшення чисельності та ареалу заселення шкідником. Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, інші), цикадки, попелиці, хлібні блішки, інші спеціалізовані фітофаги зернових культур розвиваються на падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі. З появою сходів озимих зернових вищезазначені шкідники завдаватимуть шкоди посівам, за достатніх тепла та вологи можливі осередки значних пошкоджень рослин, де виникатиме необхідність у крайових або суцільних обробках інсектицидами.

В разі сівби озимих зернових культур по стерньовим попередникам, збереження сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок, личинок ґрунтових шкідників, які можуть спричинити зрідження рослин, досягається передпосівною обробкою насіння протруйниками інсектицидної дії.

На сходах озимого ріпаку в господарствах Вінницької, Житомирської, Київської, Миколаївської, Хмельницької, Чернігівської, Чернівецької та інших областей відмічається початок заселення та пошкодження посівів хрестоцвітими блішками , які за середньої чисельності 1-6 екз. на 1 кв. м пошкодили в слабкому ступені 4-12% рослин. Фітофаги зосереджуються у крайових смугах полів. Активному живленню шкідника сприяє суха і жарка погода. Почався літ ріпакового пильщика ІІ покоління (Запорізька, Одеська, Рівненська, Черкаська обл.). Відмічено відродження гусениць озимої совки ІІ покоління та підгризання ними рослин. Шкідником заселено 5% площ, пошкоджено 1-4 (Запрозізька, Одеська обл.), макс. до 18% рослин (Миколаївська обл.) у слабкому і середньому ступені. Середня чисельність гусениць становить 0,5-1 екз. на кв.м. Вікове співвідношення: І вік - 90%, ІІ вік - 10%. Чисельність фітофагів контролюють через інсектицидні обробки.

Скрізь на 25-60% обстежених посівів кукурудзи гусеницями стеблового (кукурудзяного) метелика та бавовникової совки пошкоджено 2-11, макс. 19% рослин та 4-9% качанів. Відмічено поступове переміщення гусениць стеблового метелика у нижню частину стебла рослини, де вони залишаться на перезимівлю. Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб. З хвороб розвиваються гельмінтоспоріоз, пухирчаста та летуча сажка. На качанах виявлено фузаріоз, бактеріоз.

Посіви цукрових буряків Лісостепу та Полісся продовжують хворіти на церкоспороз, де ним уражено 6-24% рослин (Вінницька, Волинська, Київська, Тернопільська обл.). На 2-42% рослин проявились фомоз, борошниста роса, пероноспороз, рамуляріоз, вірусна жовтяниця, альтернаріоз, бактеріальна плямистість. Переважно на гібридах іноземної селекції центральних та західних областей на 1-8% коренеплодів виявляють паршу звичайну, гнилі (буру , хвостову ), дуплистість . В посівах культури вогнищами триває шкідливість гусениць підгризаючих та листогризучих совок, лучного метелика, подекуди посіви заселяють та шкодять бурякові листкова попелиця, мінуюча муха, клопи. Для призупинення подальшого розвитку шкідливих організмів посіви обприскують препаратами відповідного спектру дії, дотримуючись регламентів застосування.

3-18% рослин сої на 50-75% обстежених площ хворіють на аскохітоз, пероноспороз, антракноз, септоріоз. Подекуди на окремих площах культури рослини уражені бактеріозом , в осередках Чернівецької області жовтою мозаїкою . Продовжується шкідливість злакових попелиць, якими заселено 10% рослин за чисельності 5-8 екз. на рослину, павутинним кліщем заселено 5% рослин за чисельності 1,0-2,5 екз. на рослину.

Спекотна погода вдень та прохолодні ночі з ранковими росами сприяли подальшому розвитку хвороб у посівах соняшника. 2-24% рослин у Лісостепу та Степу інфіковані білою та сірою гнилями. На 3-35% (Волинська, Житомирська,

Закарпатська, Донецька Запорізька, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Чернігівська обл.) рослин має місце фомоз . В уражених рослинах нижні та середні яруси листків посохли та повисли не опадаючи. 4-28% рослин уражені пероноспорозом, альтернаріозом, аскохітозом, септоріозом, подекуди фомопсисом (Рівненська обл.). На 4-14, макс. 70% рослин (Кіровоградська обл.) іржа, яка продовжує свій розвиток на листках та кошиках. У зв’язку із загрубінням рослин знизилась чисельність сисних шкідників – попелиць, трипсів, павутинного кліща. Подекуди переважно в степовій та лісостеповій зонах посіви заселяють та пошкоджують соняшникові вогнівка, клоп, гусениці совок озимої, бавовникової, гамми, капустяної, лучного та стеблового (кукурудзяного) метеликів. У стеблах рослин соняшника триває розвиток соняшникової шипоноски та соняшникового вусача.

У більшості областей продовжується заселення площ з-під зернових, багаторічних трав, неугідь, просапних та овочевих культур мишоподібними гризунами, де їх чисельність становить 0,5-2, макс. 5 колоній на гектарі. У пошуках зеленого соковитого корму відмічена міграція гризунів на падалицю озимих зернових та ріпаку. В Запорізькій області відмічено крайове заселення та пошкодження сходів озимого ріпаку. В подальшому чисельність та шкідливість гризунів у посівах озимих культур зростатиме за рахунок міграції їх із площ пізніх просапних та інших культур, де після збирання і зяблевої оранки створюються несприятливі для них кормові умови.

Першочерговими заходами в обмеженні чисельності мишоподібних гризунів є профілактичні заходи: знищення бур’янів, зменшення втрат урожаю при збиранні, своєчасна зяблева оранка, що позбавить гризунів кормової бази та надійного сховища, контроль за розвитком та регулювання чисельності цих шкідників у місцях резервацій з метою недопущення їх розселення на посіви сільськогосподарських культур.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За матеріали Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

http://www.consumer.gov.ua/

 



Реклама

Вхід