Попередні підсумки озимої сівби в Україні

Джерело

АПК-Інформ

2490

Осіння посівна кампанія під урожай 2020 р. характеризувалася досить складними погодними умовами, які зумовили скорочення посівів. Відсутність достатньої кількості вологи в ґрунті під час сівби озимих призвела до формування менших, ніж планувалося, посівних площ основних озимих культур. У свою чергу, достатня забезпеченість необхідними ресурсами під час сівби та відносно сприятливі погодні умови перед входженням посівів у зиму роблять ситуацію більш оптимістичною. Про попередні підсумки осінньої посівної кампанії в даному матеріалі.

 

Погодний фактор

Одним з основних факторів, який впливає на кількісні та якісні показники виробництва озимих культур, є погодний. Саме він відіграв ключову роль у формуванні структури посівних площ під урожай 2020 року. Згідно з даними Укргідрометеоцентру, відсутність опадів в Україні з другої половини серпня і до кінця жовтня, дуже тепла осінь, низька вологість повітря та суховії призвели до низьких запасів вологи в ґрунті, які за кількістю прирівнювалися до дуже посушливого 2015 році.

Завершення сівби на більшості площ відбувалося практично в сухий ґрунт. Лише завдяки сильним туманам і рясним росам у ранковий період на багатьох площах сформувалися невеликі вологозапаси у верхніх шарах ґрунту.

Ситуація дещо змінилася, коли основну частину посівної кампанії було завершено. Так, достатня кількість тепла та наявність опадів, які сприяють зволоженню ґрунту в перших двох декадах листопада, зумовили подовження періоду вегетації озимих. Таким чином, вплив посушливих умов на старті посівної було дещо компенсовано, і багато посівів розвивалися більш активно перед входженням у зиму.

 

Формування озимих посівів

Що стосується вагомості озимого клину, то варто відзначити, що лише три озимі культури (пшениця, ячмінь, жито) формують істотну частку врожаю зернових і зернобобових в Україні. Питомий показник протягом декількох останніх сезонів становить понад 40%. У 2014 році озимими зерновими культурами було сформовано 43% загального валового збору зернових, у 2017 році – 47%, у 2019 році цей показник оцінюється в 44%. При цьому істотного розширення площ не спостерігається, а приріст обумовлено, в основному, збільшенням урожайності. За останні 7 сезонів урожайність озимої пшениці збільшувалася в середньому на 3% щорічно, озимого ячменю – на 5% і озимого жита – на 4%. При цьому посіви озимого ячменю скоротилися в середньому на 4%.

 

Згідно з оперативними даними, під урожай 2020 року озимими зерновими культурами було засіяно 6,98 млн га, що поступається на 8% минулорічному показнику (7,57 млн га). Близько 85% площ, або 5,93 млн га, засіяно озимою пшеницею, 13% (919,0 тис. га) – ячменем і лише 2% (123,7 тис. га) – озимим житом.

У сегменті озимої пшениці зазначені посівні площі під урожай майбутнього сезону на 5% менші за середнє значення за семирічний період і є мінімальним показником із 2014 року. Площі під озимим ячменем і житом виявилися меншими за середньорічні показники на 1% і 14% відповідно.

Темпи сівби озимих культур у цілому відповідали показникам попереднього сезону, навіть незважаючи на складні агрокліматичні умови. Відносно активна сівба в першій декаді вересня спостерігалася лише в сегменті жита. Основну сівбу пшениці (близько 74% загальної посівної площі) було здійснено в період із початку третьої декади вересня до закінчення першої декади жовтня. Основну сівбу ячменю (68% площ) було завершено до кінця жовтня. Більш затяжною виявилася динаміка сівби озимого жита. Так, якщо на кінець першої декади жовтня в 2018 р. було засіяно 92% прогнозованих площ, то в 2019 р. на зазначену дату показник досяг лише 81%, а аналогічний показник було досягнуто лише до кінця жовтня.

 

Що стосується регіонального розподілу озимих посівів зернових, то для більшості ключових областей характерним є скорочення посівів під урожай 2020 р. Наприклад, у Київській області зафіксовано максимальне скорочення площ під озимою пшеницею, яке досягло 39% до показника попереднього сезону. Також на 18% зменшилися площі під даною культурою в Сумській області, на 12% - в Запорізькій і на 10% - у Вінницькій. Лише ці чотири області в 2019 р. забезпечили 22% загального виробництва озимої пшениці в Україні. Загальна площа озимої пшениці під урожай 2020 р. скоротилася на 8% у порівнянні з посівами під урожай 2019 р.

 

Площі під озимим ячменем поточного сезону скоротилися на 9% у порівнянні з торішнім показником. При цьому для багатьох областей характерним є суттєве скорочення посівів. У Сумській області площі зменшилися на 45% відносно показника 2018 р., у Житомирській – на 44% і в Рівненській – на 41%. У регіоні-лідері з площ під озимим ячменем – Одеській області – площі скоротилися на 9%. Зменшенню площ під даною культурою сприяли не лише погодні умови, а й економічні фактори: нестабільний попит як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, а також низькі ціни на зернову, які сформувалися під впливом зниженого попиту та міцної гривні.

 

Для посівів озимого жита під майбутній урожай характерним є приріст відносно минулорічного показника. Згідно з оперативними даними, площі під культурою склали 123,7 тис. га проти 115,1 тис. га під урожай 2019 р. Варто відзначити, що в ключових областях із виробництва жита зафіксовано істотний приріст її посівів. У Рівненській області площі під культурою зросли на 61% відносно минулорічного показника, у Волинській області – на 21% і в Чернігівській – на 8%.

 

Регіональний розподіл озимих посівів зернових культур, тис. га

 

Пшениця

Ячмінь

Жито

 

2019

2020

зміна

2019

2020

зміна

2019

2020

зміна

Вінницька

312,8

282,6

-10%

31,8

28,3

-11%

1,5

1,4

-6%

Волинська

150,4

158,0

5%

5,9

5,0

-15%

20,6

25,0

21%

Дніпропетровська

511,2

482,1

-6%

91,2

89,9

-1%

1,9

1,6

-14%

Донецька

360,9

335,5

-7%

8,3

9,3

12%

2,5

2,7

8%

Житомирська

123,3

116,0

-6%

10,7

6,0

-44%

17,7

17,5

-1%

Закарпатська

25,4

26,8

6%

2

2,1

5%

0

0,0

 

Запорізька

661,3

580,6

-12%

66,5

55,5

-17%

0,8

0,5

-38%

Івано-Франківська

51,7

50,6

-2%

11,2

12,9

15%

3,6

1,6

-56%

Київська

175,2

106,3

-39%

9,7

7,6

-22%

7,5

4,3

-43%

Кіровоградська

317,8

286,8

-10%

71,4

63,7

-11%

0,4

1,2

200%

Луганська

270,2

256,3

-5%

8,9

8,4

-6%

1,7

2,7

57%

Львівська

156,6

148,0

-5%

29,6

26,4

-11%

5,9

5,3

-10%

Миколаївська

433,9

418,5

-4%

221

211,4

-4%

0,3

0,2

-33%

Одеська

542,1

520,0

-4%

263,2

240,0

-9%

0,4

0,0

-100%

Полтавська

224,2

236,5

5%

8,6

6,0

-30%

3,8

2,7

-29%

Рівненська

109,0

98,1

-10%

5,1

3,0

-41%

14,7

23,6

61%

Сумська

174,1

142,7

-18%

2

1,1

-45%

5,7

5,7

0%

Тернопільська

203,0

175,8

-13%

21,8

18,9

-13%

1,1

1,0

-9%

Харківська

532,7

501,0

-6%

11,2

13,9

24%

2,4

2,9

20%

Херсонська

478,8

474,4

-1%

88,4

79,8

-10%

1,5

0,9

-40%

Хмельницька

227,0

215,0

-5%

15,7

13,5

-14%

2,5

2,9

16%

Черкаська

188,5

142,3

-25%

14,9

8,5

-43%

1,4

1,0

-29%

Чернівецька

46,2

36,0

-22%

8,3

6,8

-18%

0

0,7

 

Чернігівська

173,0

143,7

-17%

0,3

1,2

300%

16,9

18,3

8%

 

Що стосується озимого ріпаку , то, за оперативними даними, його площі під урожай 2020 р. скоротилися майже на 200 тис. га, склавши 1,1 млн га проти 1,3 млн га роком раніше (-15%), що було досить передбачуваним із двох причин.

По-перше, посушливі погодні умови в ряді областей – Черкаській, Вінницькій, Сумській, Полтавській, частково Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській і Чернігівській – зашкодили в оптимальні терміни здійснити сівбу культури в запланованих масштабах. Сіяли в сухий ґрунт, як то кажуть, на свій страх і ризик. Багато компаній повідомляли про зупинку або повне скасування сівби, погані сходи або їхню відсутність. За попередніми підрахунками, понад 40 тис. га, або 4% посівів не утворили сходів.

Тим не менш, у таких областях, як Запорізька, Дніпропетровська, Львівська, Донецька, Житомирська, Рівненська й ін., посівні площі навіть перевершили прогнозований рівень завдяки достатній кількості вологи, що допомогло частково компенсувати скорочення. Через посуху були побоювання, що площа цього року не дотягне до 1 млн га, але, як бачимо, вони не виправдалися. До того ж підсумкові цифри, які ми побачимо у звіті Держслужби статистики України щодо озимої сівби 26 грудня п.р., як правило, вищі за оперативні дані.

Ще однією передумовою, що стримує, у звітній посівній кампанії ріпаку стали прийдешні зміни з 1 січня 2020 р. щодо відшкодування ПДВ експортерам, згідно з якими компенсація зберігається лише для компаній, що самостійно вирощують ріпак. Зважаючи на те, що ріпак є виключно експортною культурою, деяка частина аграріїв сприйняла це як фактор ризику для збуту майбутнього врожаю.

Варто відзначити, що попит імпортерів останніми роками був дуже добрим, а в 2019/20 МР узагалі досяг апогею, що забезпечує сільгоспвиробникам високу рентабельність. Причому вивезти ріпак цього року встигли максимально швидко – за липень-листопад, тобто менш ніж за половину сезону, на зовнішні ринки поставлено рекордні 2,88 млн тонн, або 96% від прогнозу ІА «АПК-Інформ» у 3 млн тонн. Перш за все, вплинув неврожай ріпаку в Європейському союзі, частка якого склала 96% у загальних відвантаженнях з України (2,75 млн тонн). Крім ЄС постачання української олійної здійснювалося до регіону Близького Сходу в обсязі понад 100 тис. тонн, зокрема до Туреччини, ОАЕ та Ізраїлю, а також інших країн близько 15 тис. тонн.

Інших вагомих причин для зменшення загальної посівної площі ріпаку під урожай 2020 р. здебільшого не було. Адже відсоток загибелі вже два роки поспіль не перевищує 4%, що є дуже низьким показником для даної озимої культури. Для порівняння: частка загибелі в 2015 р. склала 25%, в 2016 р. – 37%, в 2017 р. – 18%, за офіційними даними Держслужби статистики України.

 

Ресурсне забезпечення

При формуванні врожаю ще одним вагомим фактором є забезпечення ключовими ресурсами. Поточного року потреби сільгоспвиробників у добривах та засобах захисту рослин забезпечено повною мірою, як і в 2018 р. Згідно з даними оперативного моніторингу профільного міністерства, станом на 6 грудня 2019 р. для проведення польових робіт українські аграрії на 110% забезпечені мінеральними добривами та на 108% - засобами захисту рослин.

Забезпеченість ресурсами для проведення польових робіт, тис. тонн

 

 

Добрива

ЗЗР

2018

2019

2019/2018,%

2018

2019

2019/2018,%

Потреба

731,9

736,7

1%

36,7

37,3

2%

Наявність

797,7

810,5

2%

40,7

40,3

-1%

 

Згідно із заявками аграріїв, для формування майбутнього врожаю потреба в мінеральних добривах оцінюється в 736,5 тис. тонн поживних речовин. У тому числі потреба в азотних добривах становить 387,2 тис. тонн, фосфорних – 195,7 тис. тонн і калійних – 153,7 тис. тонн. При цьому наявність добрив оцінюється на рівні 810,5 тис. тонн, що на 10% більше за їхню потребу і на 2% перевищує показник попереднього року (797,7 тис. тонн).

Найменша забезпеченість мінеральними добривами (87% від потреби) є характерною для Львівської області, де в розпорядженні аграріїв знаходиться близько 27,1 тис. тонн при потрібних 31,3 тис. тонн. При цьому наявність добрив в області на звітну дату виявилася майже на 2% більше, ніж минулого року (26,6 тис. тонн). Водночас найбільш забезпеченою виявилася Одеська область (наявність на 41% перевищує необхідну кількість). Загальний обсяг добрив в області оцінюється у 59,7 тис. тонн, що на 3% більше, ніж на аналогічну дату 2018 року (58,0 тис. тонн).

Аналізуючи ціни на мінеральні добрива, можна зазначити, що вартість найбільш затребуваною аміачної селітри на звітну дату виявилася на 35% нижчою, ніж на аналогічну дату попереднього року.

Що стосується ЗЗР, то загальна потреба в них оцінюється у 37,3 тис. тонн, що на 2% перевищує потребу попереднього року (36,7 тис. тонн). У тому числі потреба в гербіцидах оцінюється в 21,9 тис. тонн. Станом на 6 грудня 2019 року в господарствах сформовано запаси ЗЗР в обсязі 40,3 тис. тонн, що відповідає 108% від потреби. Найбільш забезпеченою цим ресурсом виявилася Донецька область, де сформовано обсяги ЗЗР на рівні 1367 тонн, що перевищує потребу на 32%. Найменший рівень забезпеченості (90%) зафіксовано в Тернопільській області, де з необхідних 1902 тонн ЗЗР господарства відзвітували про наявність 1716 тонн.

 

Стан посівів

Щодо стану посівів озимих зернових під урожай 2020 року можна сказати, що на кінець листопада ячмінь і ріпак опинилися в дещо гіршому стані, ніж минулого року, пшениця – на рівні минулого року, а для жита характерним є поліпшення стану посівів. За оперативними даними на 28 листопада 2019 р., на площі 6,98 млн га отримано 96% сходів зернових, у доброму стані – 47,3% посівів, у задовільному – 36,8%, у незадовільному – 16%, до загиблих віднесено посіви на площі 1,2 тис. га. У доброму та задовільному стані на зазначену дату знаходяться 82% площ під пшеницею, 79,3% - під ячменем та 94,8% - під житом. У незадовільному стані знаходиться майже 16% посівів пшениці, 20,7% ячменю і лише 5% жита.

Що стосується посівів ріпаку, то в порівнянні із зерновими дана культура не відрізняється високою стійкістю до складних умов під час зимівлі. Поточного року ми очікуємо зростання загибелі в порівнянні з попередніми двома роками. Зима ще не розпочалася, а до загиблих посівів ріпаку вже віднесено 4 тис. га, за даними профільного міністерства на 28 листопада 2019 р. Ще 160 тис. га, або 15% посівів слабко розвинені. При цьому стан 890,1 тис. га, або 84% посівних площ оцінюється як добрий та задовільний. Подальший стан посівів залежатиме від ступеня сприятливості погодних умов для перезимівлі озимих культур.

 

Таким чином, несприятливі погодні умови, які супроводжували сівбу озимих під урожай 2020 р., не дозволили досягти плану щодо посівних площ. При цьому високий ступінь забезпеченості аграріїв матеріально-технічними ресурсами під час сівби та входження в зиму зернових дещо компенсував негативний вплив погодного фактора. Вплив наступного критичного періоду – перезимівлі – буде оцінено в лютому, і вже можна буде робити перші прогнози щодо обсягів майбутнього врожаю.

 

Вікторія Рожко

Юлія Іваницька

Реклама

Вхід