Тенденції виробництва ранніх зернових культур в Україні

Джерело

АПК-Інформ

837

Попередні результати збирання ранніх зернових в Україні в 2019 р., з одного боку, порадували приростом виробництва основних культур, але, з іншого боку, формуванням знижувального тренду у виробництві нішевих культур. При цьому досить сприятливі агрокліматичні умови в період вегетації сприяли приросту врожайності всіх культур, яка в деяких регіонах досягала рекордних показників. Про ключові тенденції у виробництві ранніх зернових культур в Україні читайте в цьому матеріалі.

 

Загальні тренди у виробництві ранніх зернових

 

За 10 останні років сумарні валові збори ранніх зернових (пшениця, ячмінь, жито, овес і горох) збільшилися на 44%. Згідно з оперативними даними Мінагрополітики, до завершення збиральної кампанії-2019 сумарний обсяг виробництва цих культур практично досяг 38,2 млн. тонн, що є абсолютним рекордом за звітний період. Середній показник урожайності ранніх зернових у 2019 р. оцінюється в 38,3 ц/га, що також є рекордним значенням. Але з урахуванням доопрацювання зерна підсумковий показник може бути дещо нижчим і сформуватися на рівні значень 2016-2017 рр.

 

На тлі планомірного зростання середньої врожайності розглянутих культур потрібно відзначити усталену тенденцію скорочення площ під ними. Так, згідно з оперативними даними, в 2019 р. ранні зернові було зібрано із загальної площі дещо менше 10,0 млн. га, що на 14% менше за показник 2020 р. (11,6 млн. тонн). При цьому приріст урожайності на 68% за звітний період дозволив збільшити сумарний валовий збір на 44%, як зазначалося вище. Варто відзначити, що в 2019 р. як формуванню високої врожайності, так і низького рівня загибелі посівів передували сприятливі агрокліматичні умови в період перезимівлі та протягом весняно-літньої вегетації.

У структурі виробництва ранніх зернових культур в Україні традиційно домінують пшениця та ячмінь, на частку яких у 2019 р. припадає близько 74% і 24% від загального валового збору відповідно. У сегменті пшениці, згідно з оперативними даними, фіксується приріст виробництва на 15% до показника попереднього сезону, а в сегменті ячменю – на 23%. При цьому площі під культурами змінилися несуттєво (+2% і +4% відповідно). Таким чином, збільшення валових зборів більшою мірою обумовлено приростом урожайності (+12% для пшениці та +18% для ячменю).

 

 

На частку нішевих ранніх зернових припадає не більше 3% у загальному виробництві. При цьому поточного сезону для всіх трьох культур характерним є зниження валових зборів. Згідно з оперативними даними, виробництво гороху в 2019 р. скоротилося на 25% (до 584,3 тис. тонн), жита – на 19% (до 318 тис. тонн) і вівса – на 8% (до 384 тис. тонн). При цьому якщо для гороху в цілому за 10 років притаманним є приріст виробництва на 29%, то для жита та вівса показники виробництва поточного сезону є рекордно низькими за звітний період. Також слід зазначити, що, як і у випадку з основними культурами, для нішевих зернових поточного сезону характерним є приріст урожайності (гороху – на 25%, вівса – на 15% і жита – на 4%).

 

Регіональні зміни

 

Аналізуючи регіональний розподіл виробництва ранніх зернових, можна відзначити, що в сегменті пшениці склалася найбільш стабільна ситуація, і практично в усіх областях площа посівів під урожай 2019 р. фактично відповідає торішнім показникам. Тут можна виділити Івано-Франківську область, де збиральна площа в 2019 р. опинилася на 21% меншою за показник 2018 р., а також Чернівецьку область, де посіви збільшилися на 16%. Але в абсолютних значеннях зміни є несуттєвими і не мають значного впливу на загальні виробничі показники.

У сегменті ячменю можна виділити дві області південного регіону – Миколаївську та Херсонську, де посіви даної зернової було збільшено на 10% і 24% відповідно. При цьому Миколаївська область займає другу сходинку після Одеської у рейтингу регіонів за посівами ячменю, а Херсонська область – четверту позицію, сумарно сформувавши 18% загального врожаю ячменю в 2019 р. при консолідації 19% площ. Розширення площ у цих регіонах було виправданим, так як, згідно з оперативними даними, середня врожайність ячменю в обох областях у новому сезоні збільшилася на 33% в порівнянні з показником попереднього сезону.

Водночас виявилося невиправданим розширення посівів ячменю на 15% у Сумській області, оскільки за підсумками збирання середня врожайність цієї культури в регіоні виявилася на 4% нижчою за торішню. У Дніпропетровській області (третя за площею під ячменем) посіви було дещо скорочено (-3%), але це зниження було компенсовано приростом середньої врожайності на 39% відносно торішнього показника. В решті регіонів ситуація залишалася відносно стабільною.

Найбільше побоювання викликає тотальне скорочення посівів жита в Україні, що формує дефіцит пропозиції цієї культури на ринку. З усіх областей України в 2019 р. приріст площ під житом зафіксовано лише в Івано-Франківській (+39%), Харківській (+33%) і Запорізькій (+28%) областях. Сумарно в зазначених регіонах зосереджено лише 6% посівів зернової, що не дозволило компенсувати повсюдне скорочення площ. Аналіз ТОП-4 областей, де поточного сезону сумарно зосереджено практично 63% всіх посівів, показує, що площі у Волинській області скоротилися на 10%, у Житомирській та Чернігівській – на 30%, а в Рівненській – на 38%. Таким чином, у ключових областях посіви скоротилися більш ніж на 27%.

 

Як не одноразово вже згадувалося, основною причиною скорочення виробництва жита є досить низька врожайність культури, що не дозволяє сформувати високу прибутковість з одиниці площі, особливо на тлі невисоких цін. На тлі зростання врожайності інших ранніх зернових поточного сезону в сегменті жита спостерігається протилежна ситуація, і в багатьох ключових регіонах показники врожайності нижчі за торішні значення. Наприклад, у Волинській області, згідно з оперативними даними, середня врожайність жита досягла лише 23,1 ц/га, що на 9% нижче за показник 2018 р. (25,5 ц/га). У Чернігівській області врожайність знизилася на 4% - до 24,5 ц/га і в Рівненській – на 2% (до 26,2 ц/га).

 

Максимальну врожайність жита поточного сезону зафіксовано в Хмельницькій області – 52,9 ц/га за підсумками збиральної кампанії (розраховано за первісно оприбуткованою вагою). Даний показник виявився на 22% вищім за торішній, але все ж поступається на 3% рекордному показнику для цього регіону, зафіксованому в 2017 р. (54,6 ц/га). Також на 46% збільшилася врожайність у Вінницькій області, на 39% - у Миколаївській і на 75% - в Одеській. Але площа посівів у цих регіонах відносно мала, що не дозволило збільшити загальний валовий збір зернових у країні. Найбільш значущим став приріст урожайності в Київській області, яка входить до ТОП-5 виробників цієї культури і де в 2019 р. зафіксовано рекордний для даного регіону показник у 34,7 ц/га (+36% до показника 2018 р.).

Що стосується виробництва вівса, то даний сегмент є досить консолідованим із точки зору регіонального розподілу, і лише в двох областях зосереджено практично 40% посівів даної культури. При цьому у Волинській області зафіксоване скорочення посівів вівса на 12% (до 34,6 тис. га) було компенсовано приростом урожайності на 18% (до 23,2 ц/га). А от у Житомирській області при скороченні площ під культурою на 24% (до 25,5 тис. га) зазначається також і зниження врожайності на 3% (до 22,3 ц/га). Для більшості інших регіонів відзначається ситуація, коли скорочення площ компенсується відповідним приростом урожайності.

У сегменті гороху на фоні скорочення площ у всіх без винятку галузях найбільш значущим є скорочення посівів на 39% (до 31 тис. га) в Харківській області, яка є другим регіоном в Україні за площею під культурою. Значимість цього зниження посилюється зменшенням показника врожайності в Харківській області в 2019 р. до 18,6 ц/га (-5%). В інших регіонах, які входять до ТОП-3, скорочення площ компенсовано приростом урожайності. Зокрема, в Запорізькій області площа під горохом у 2019 р. скоротилася на 17% - до 62,7 тис. га, але при цьому врожайність зросла практично в 2,1 рази до показника 2018 р. В Одеській області скорочення площ на 33% компенсовано приростом урожайності на 26%. Максимальну врожайність гороху в 2019 р. зафіксовано у Волинській області – 31,9 ц/га.

В цілому, потрібно зазначити, що підсумкові дані, сформовані на підставі аналізу врожаю після доопрацювання, можуть бути дещо нижчими за показники, наведені у даному матеріалі, але загальні тенденції будуть незмінними. Для поточного сезону характерним є скорочення площ під нішевими культурами, яке завдяки близьким до оптимальних агрокліматичним умовам було компенсовано приростом урожайності. На даний момент активно просувається збирання пізніх зернових, де на показники виробництва частини посівів істотний вплив мала серпнева посуха. Але, в цілому, врожай зернових у 2019 р. в Україні очікується не гірше за торішній і оцінюється в 71,5 млн. тонн (+2%). І традиційно метою українських фермерів є ефективний збут зібраного врожаю.

 

Андрій Купченко

Реклама

Вхід