Світовий ринок ячменю

Джерело

АПК-Інформ

421

 

Андрій Купченко

Аналітик АПК-Інформ

Ключовими тенденціями на світовому ринку ячменю в новому сезоні є формування глобального профіциту даної культури і нестабільність оцінок потреб ключових країн-імпортерів.

 

Ключові тренди

За 10 сезонів виробництво ячменю збільшилась всього на 24%, а обсяги внутрішнього споживання – на 12%, що свідчить про поступову втрату інтересу до даної зернової. При цьому протягом трьох останніх сезонів спостерігалося скорочення валових зборів ячменю і превалювання обсягів внутрішнього споживання над обсягами виробництва, що зумовило скорочення запасів і глобальне зростання цін.

У 2019/20 МР, згідно з оцінками експертів USDA, на світовому ринку ячменю очікується приріст виробництва на 9% - до 152,3 млн. тонн. При цьому приріст споживання більш помірний і оцінюється у 6% до показника 2018/19 МР, або 149,9 млн. тонн в абсолютному значенні. Таким чином, обсяги виробництва перевищують обсяги споживання, що приведе до відновлення світових запасів зернових і матиме тиск на ціни.

 

Пропозиція та експорт

Список ключових виробників ячменю тривалий час залишається незмінним. Очікується, що в 2019/20 МР практично всі країни в ТОП-10, за винятком Аргентини і Казахстану, збільшать виробництво даної зернової.

Традиційно лідирує в рейтингу ЄС, який в поточному сезоні може забезпечити валовий збір ячменю на рівні 60,3 млн. тонн, що на 8% більше, ніж у попередньому сезоні (+4,5 млн. тонн в абсолютному значенні). Росія може збільшити обсяги виробництва на 1,8 млн. тонн (+11%), і такий самий приріст очікується в Канаді (+1,8 млн. тонн, або +21%). В Австралії очікується приріст виробництва на 0,9 млн. тонн (+11%) і замикає п'ятірку лідерів Україна з очікуваним збільшенням валового збору ячменю до 8,7 млн. тонн (+1,1 млн. тонн, або +14%).

ТОП-10 виробників ячменю, млн. т

Країна-виробник

2015/16

2016/17

2017/18

2018/19

2019/20*

2019/20 до 2018/19

ЄС

62,1

59,9

58,7

55,8

60,3

8%

Росія

17,1

17,5

20,2

16,7

18,5

11%

Канада

8,3

8,8

7,9

8,4

10,2

21%

Австралія

9,0

13,5

9,3

8,3

9,2

11%

Україна

8,8

9,9

8,7

7,6

8,7

14%

Туреччина

7,4

4,8

6,4

7,0

8,0

14%

Аргентина

4,9

3,3

3,7

5,1

4,8

-5%

США

4,8

4,4

3,1

3,3

3,7

12%

Казахстан

2,7

3,2

3,3

4,0

3,7

-7%

Іран

3,2

3,7

3,1

2,8

3,6

29%

Інші

21,8

18,7

19,5

20,5

21,6

5%

РАЗОМ

149,9

147,7

143,8

139,5

152,3

9%



Зважаючи на те, що ключові виробники ячменю в більшості своїй є і ключовими експортерами, то для 2019/20 МР характерно збільшення оцінок експортного постачання зернової з боку основних гравців. При цьому пул експортерів даної культури досить консолідований і в новому сезоні на частку всього 5 основних країн-постачальників може припасти понад 83% світового експорту.

Найбільший приріст експортних поставок очікується з боку ЄС (+0,8 млн. тонн, або +17% до показника 2018/19 МР). Росія може збільшити поставки на 0,6 млн. тонн (+13%), а Австралія – на 0,7 млн. тонн (+16%). В ТОП-5 експортерів увійшла також і Україна з очікуваним приростом експорту до 4,4 млн. тонн (+0,7 млн. тонн, або +19%). Аргентина, зважаючи на очікуване зниження виробництва, незначно скоротить обсяги поставок.



ТОП-7 експортерів ячменю, млн. т

Країна-експортер

2015/16

2016/17

2017/18

2018/19

2019/20*

2019/20 до 2018/19

ЄС

10,8

5,7

5,9

4,7

5,5

17%

Росія

4,2

3,0

5,9

4,8

5,4

13%

Австралія

5,7

9,2

5,7

4,3

5,0

16%

Україна

4,4

5,4

4,3

3,7

4,4

19%

Аргентина

3,1

2,6

2,5

3,1

3,0

-3%

Канада

1,2

1,5

2,0

2,3

2,5

9%

Казахстан

0,8

0,7

1,3

1,8

1,6

-11%

Інші

0,5

0,4

0,3

0,4

0,4

0%

РАЗОМ

30,8

28,3

28,0

25,1

27,8

11%



Що стосується оцінки потенціалу країн-постачальників, то для лідерів – ЄС та Росії – частка обсягів експорту ячменю не перевищує 10% і 30% від внутрішнього виробництва відповідно. Для Австралії та України цей показник коливається близько 50%, а для Аргентини – понад 60% від внутрішнього виробництва.

Враховуючи високий потенціал експорту та високий рівень консолідації, як експортерів, так і імпортерів, можливе посилення конкуренції на ключових ринках збуту.

 

Споживання та імпорт

У сегменті імпортерів ячменю поки складається неоднозначна ситуація, і великою є ймовірність суттєвої переоцінки потреб. Так, наприклад, для Саудівської Аравії експерти USDA у липні 2019 р. прогнозували обсяг імпорту в 2019/20 МР на рівні 8,5 млн. тонн. На початку серпня, згідно з регіональним звітом, прогноз був знижений до 7,0 млн. тонн під впливом великих перехідних запасів зернових в країні на тлі теплої зими і низького споживання кормів. Крім того, передбачалося, що з урахуванням збільшення глобальної пропозиції ячменю імпортеру немає сенсу формувати великі запаси зернової. Але вже в серпневому глобальному звіті USDA імпорт Саудівської Аравії в новому сезоні оцінюється в 8,0 млн. тонн, що на 18% перевищує показник попереднього сезону. При цьому в кінці серпня був оголошений черговий тендер на закупівлю великої партії ячменю, за результатами якого Саудівська Аравія придбала 780 тис. тонн зернової.



ТОП-10 імпортерів ячменю, млн. т

Країна-імпортер

2015/16

2016/17

2017/18

2018/19

2019/20*

2019/20 до 2018/19

Сауд. Аравія

11,2

8,1

8,0

6,8

8,0

18%

Китай

5,9

8,1

8,1

6,0

7,0

17%

Іран

1,7

1,2

3,2

3,1

3,0

-3%

Марокко

0,8

0,5

0,4

0,2

1,2

×6,7

Японія

1,2

1,2

1,3

1,1

1,1

0%

Йорданія

0,8

0,8

0,8

1,0

1,0

3%

Бразилія

0,5

0,7

0,5

0,7

0,7

0%

Лівія

1,3

1,1

0,4

0,9

0,6

-33%

ОАЕ

0,7

0,5

0,3

0,5

0,5

0%

Туніс

0,6

0,6

0,6

0,7

0,5

-23%



Аналогічна ситуація є характерною і для іншого великого покупця ячменю – Китаю. Згідно з серпневими оцінками, загальний імпорт зернових в 2019/20 МР оцінюється в 7,0 млн. тонн, що на 17% перевищує показник 2018/19 МР. При цьому в Китаї залишається дуже напруженою ситуація з АЧС, що призводить до постійного скорочення поголів'я свиней та зниження споживання кормових культур. З іншого боку, на тлі торгового конфлікту з США залишається незрозумілою ситуація із закупівлями сої, і приріст оцінок імпорту ячменю може розглядатися як необхідність формування достатніх запасів зернової і компенсація можливої нестачі зернової сировини для кормів. При цьому оцінка внутрішнього споживання ячменю в Китаї в 2019/20 МР на 1,2 млн. вище, ніж у попередньому сезоні.

Варто відзначити, що, на тлі істотного зростання цін на зернову при сформованому дефіциті пропозиції в 2018/19 МР, спостерігається глобальна тенденція заміни ячменю кукурудзою в кормовиробництві. Але з урахуванням позитивних очікувань щодо глобального виробництва ячменю в 2019 р. ситуація може змінитися, і при зниженні цін ключові імпортери знову можуть відновити активні закупівлі зернової.

Також серед імпортерів окремо варто виділити Марокко, для якого оцінка імпорту в 2019/20 МР збільшена в 6,7 рази – до 1,2 млн. тонн, що дозволило країні зайняти 4 позицію в рейтингу імпортерів. Дана ситуація обумовлена очікуваним зниженням виробництва зернової в країні на 65% щодо торішнього показника – до 1,0 млн. тонн проти 2,9 млн. тонн в 2018/19 МР.

Зниження оцінки імпорту Іраном обумовлено приростом виробництва зернових в країні, для Лівії – зниженням внутрішнього споживання на 300 тис. тонн, а для Тунісу – необхідністю відновлення запасів після істотного зниження в 2018/19 МР. Для інших ключових імпортерів характерні стабільні показники закупівель.

Серед ТОП-5 країн-імпортерів приріст споживання ячменю в 2019/20 МР очікується лише в Ірані, де показник оцінюється в 6,3 млн. тонн проти 6,2 млн. тонн сезоном раніше. При цьому, як було відзначено вище, приріст внутрішнього виробництва склав 0,8 млн. тонн, що дозволяє скоротити імпорт в майбутньому сезоні.

Що стосується залежності ключових імпортерів від імпортованої сировини, то Саудівська Аравія споживає фактично тільки імпортне зерно, Китай забезпечує внутрішнім виробництвом і сформованими запасами лише 22% від обсягу споживання, і для Японії частка імпорту становить 82% від внутрішньої потреби у даній зерновій. В обсягах споживання ячменю в Ірані та Марокко тільки близько 50% становить імпортне зерно.



В цілому, очікуваний приріст виробництва ячменю в ключових країнах-експортерах в сукупності з ризиком зниження закупівель ключовими імпортерами створює передумови для зниження цін на зернову.

Реклама

Вхід