Аграрії України мають пристосуватися до кліматичних змін – Група АГРОТРЕЙД

Джерело

АПК-Інформ

1268

 

Незважаючи на те, що виробництво зернових та олійних в Україні останніми роками демонструє позитивну динаміку і всі учасники ринку поступово готуються до врожаю в 100 млн тонн, покращуючи насіннєву базу і якість ЗЗР, збільшуючи складські потужності та вирішуючи логістичні проблеми, є ряд моментів, які їм непідвладні. Наприклад, несподіване й істотне зміцнення курсу національної валюти в 2019 році та пов'язане з цим недоотримання прибутку. Але якщо це можна компенсувати збільшенням обсягів продажів, то як бути з погодним фактором, який останнім часом усе частіше характеризується як аномальний?

 

 

Про це і не тільки ІА «АПК-Інформ» поговорив із директором з фінансової та операційної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Оленою Вороною.

 

- Група АГРОТРЕЙД є вертикально інтегрованим холдингом завершеного агропромислового циклу. Які напрямки діяльності компанії є пріоритетними? Яких результатів вдалося досягти за останні роки?

- Історія компанії перевищує 20 років. Спочатку компанія була орієнтована на торгівлю, але сьогодні основний напрямок діяльності – аграрний. Хоча холдинг розвиває і елеваторний напрямок, але пріоритетним є виробництво зернових та олійних культур, у тому числі посівного матеріалу.

 

- У 2006 році Група АГРОТРЕЙД почала самостійно обробляти землю та вирощувати зернові й олійні культури. Яким земельним банком володієте на сьогоднішній день? Чи є плани щодо його подальшого нарощування?

- Земельний банк Групи АГРОТРЕЙД становить 70,5 тис. га. Періодично ми збільшуємо площі, якщо бачимо вільні ділянки біля тих полів, які вже обробляє наша компанія, беремо участь в аукціонах, коли розігруються сільгоспземлі або якщо сусіди пропонують узяти землю в суборенду. Однак інтенсивне нарощування земельного банку не є нашим пріоритетом.

 

- Які культури вирощуєте у ваших господарствах?

- Ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю, ріпак і сою. Ми пробували вирощувати різні культури, наприклад, сіяли сочевицю, і це був дуже гарний досвід. Ця культура добре себе почуває в посушливих регіонах, але за останні два роки на неї різко впала ціна, що зробило її вирощування нерентабельним. Якщо ситуація зміниться, ми із задоволенням повернемося до цієї культури.

 

- Як змінилася структура посівів у ваших господарствах порівняно з минулим роком? І яку роль у цьому відіграла сформована цінова ситуація на внутрішньому/експортному ринках?

- Наша сівозміна є стабільною, і структура посівних площ у нашій компанії з року в рік істотно не змінюється. Цього року кукурудзою у нас засіяно приблизно 23 тис. га, 20 тис. га – пшеницею, на 15 тис. га буде оброблятися соняшник, і приблизно по 4 тис. га віддано під ріпак і сою.

Цінова ситуація нас засмучує, оскільки ціни на всі культури просіли, і я не бачу простору для зміни.

Щиро кажучи, зараз усі культури є низькомаржинальними, тому ми зберігаємо ту саму сівозміну та намагаємося в торгівлі враховувати коливання ринку.

 

- Поділіться своїми очікуваннями щодо розвитку ситуації у другій половині сезону та прогнозами ярої сівби.

- Ймовірно, цього року через невпевненість у кількості опадів у весняний період, і щоб не втратити вологу, що залишилася в ґрунті після зими, багато фермерів намагатимуться провести посівну раніше, при цьому ризикуючи постраждати від весняних заморозків. Насправді аграрії приймають рішення інтуїтивно: йти на ризик і сіяти раніше, не втрачаючи вологу, або ж не ризикувати та сподіватися на дощі. На даний час встановилася дуже тепла погода, і може трапитися так, що вже в березні ґрунт досить прогріється для сівби. Але, наприклад, посіви кукурудзи можуть загинути навіть при невеликому заморозку.

Посівну кампанію в Групі АГРОТРЕЙД заплановано на період із 1 квітня до 5 травня. Поки ми не поспішаємо переносити дати посівної, але все залежатиме від погоди. Цього року погодний фактор поставив нас у такі умови, коли потрібно бути дуже гнучкими та швидко приймати рішення.

Ситуація відстежується щодня, і фінальне рішення прийматимемо 20 березня. Можливо, ми і перенесемо посівну на більш ранній термін з урахуванням прогнозів погоди та інших факторів.

 

- Як погодні умови поточної зими вплинули на стан озимих культур у ваших господарствах?

- Зараз усі аграрії України мають знайти рішення, як пристосуватися до кліматичних змін. Зима для нашої країни завжди була основним періодом накопичення вологи. Стандартно на цей час у ґрунті має бути близько 150-200 мм вологи, але зараз лише 50-60 мм. Цього замало.

Через відсутність заморозків у рослин практично не було паузи в процесі вегетації. В результаті спостерігається виснаження, дефіцит елементів живлення, але при цьому не було і сильних морозів, через які могли б загинути сходи. Зараз найголовнішим ризиком є нові хвороби та шкідники, які можуть з'явитися і з якими немає досвіду роботи.

Ми сподіваємося на весняні опади. Саме це і стане вирішальним фактором майбутньої врожайності.

 

- Враховуючи погодні аномалії, які все частіше відзначаються в Україні, наскільки зросла необхідність у використанні ЗЗР?

- Ми провели оцінку наших господарств, де є ризик посухи, і продали їх. Наприклад, у нас була проблема з Дніпропетровською областю, де постійно бракувало вологи, схожі проблеми траплялися і на півдні Полтавського регіону. Ми продали ці господарства та купили в Чернігівській області, де ймовірність посухи є набагато меншою. На нашу думку, якість землі – це друге питання в порівнянні з кількістю вологи. У зв'язку з цим ми пересунули 10 тис. га з більш південних територій на північ.

При визначенні структури посівів ми, звичайно ж, враховуємо погодні умови кожного з регіонів. Наприклад, на півдні ми намагаємося збільшити озиму групу, оскільки посуха в основному відбувається в літній час. Такі культури садимо в Харківській області та на півдні Полтавської. При цьому ключове питання не в ЗЗР, а в тому, як використовувати вологу, яка залишилася після зими. Наприклад, у Харківській області практично завжди є зимова волога, а проблеми створюють недолік літніх дощів і критичні температури.

 

- Ваша компанія також займається виробництвом і реалізацією репродуктивного гібридного та сортового насіння в Україні. Як розвивається цей напрямок?

- Ми виробляємо насіння 10 років. Напрямок цей розвивається відповідно до потреб ринку, тобто ми змінюємо перелік гібридів за запитом наших клієнтів. У нас дуже висока якість доопрацювання на заводі, і при невисокій ціні наше насіння має високий попит серед дрібних виробників, які обробляють до 500 га і хочуть отримувати стабільний заробіток із кожного гектара.

На сьогоднішній день нашим насінням Agroseeds щорічно засівається понад 100 тис. га в Харківській, Полтавській, Сумській, Кіровоградській, Чернігівській, Дніпропетровській, Луганській та Донецькій областях. Також група АГРОТРЕЙД засіває 90% своїх площ насінням власної торгової марки.

 

- Яка продукція є найбільш затребуваною серед українських сільгоспвиробників?

- У нашому портфелі традиційно високий попит має соняшник. Насіння представлено в посушливих регіонах: Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій та Луганській областях. Також ми продаємо пшеницю та ярий ячмінь, які підходять для цих регіонів. За запитом клієнтів із минулого року почали культивувати озимий ячмінь, оскільки в цих посушливих регіонах він став досить популярним.

 

- За Вашими оцінками, як змінилися показники рентабельності виробництва агропродукції за останні кілька років з урахуванням подорожчання МТР і зниження світових цін на с/г продукцію?

- За останні кілька років рентабельність в агронаправленні різко знизилася і, як ми вважаємо, тримається на мінімальному рівні. Вона не опускається нижче лише тому, що нижче вже нікуди. Насправді, ціна на світових ринках є критично низькою вже більше 4 років.

Весь світ бореться за підвищення врожайності та зниження собівартості, і ми робимо те саме. Навіть в Україні аграрна промисловість пішла далеко вперед: високопотенційне насіння, якісна хімія та добрива, підвищені вимоги до хімічного складу, розвиток науки, широкозахватна техніка. Все це приводить до того, що врожайність істотно зростає. Наприклад, якщо 10 років тому отримати 5 т/га пшениці було мегадосягненням, то сьогодні – це нижній рівень планування.

 

- Внаслідок економії аграріїв на посівному матеріалі та ЗЗР нерідко якість зерна, яке вирощується в Україні, або його врожайність нижчі за прогнозовані.

- Я не згодна, що аграрії економлять на посівному матеріалі. Аграрії беруть найкращий посівний матеріал, коли у них є така можливість. Інша справа – якщо ціни «впали», і аграрії не заробили стільки, скільки планували. У такому разі вони будуть змушені економити. За сприятливої фінансової ситуації насіння та ЗЗР – це останнє, на чому економитимуть агровиробники.

Найбільш дороге та якісне насіння виробники купують у першу чергу. Якщо ти хочеш кращі гібриди соняшника або кукурудзи, їх потрібно замовляти ще в жовтні.

І якість отриманого зерна не можна пов'язувати лише з економією на посівному матеріалі або ЗЗР. На це впливають багато факторів, частину з яких ми навіть не можемо спрогнозувати, наприклад, посуха та нетипові шкідники.

 

- У 2016 році ваша компанія заявляла про плани здійснення постачання органічної продукції на світові ринки. Яких результатів досягли за цей час? У цілому, наскільки затребуваною є органічна продукція в Україні та світі?

- У 2017 році наша компанія отримала сертифікат європейського стандарту Organic Standard, і на сьогоднішній день у нас сертифіковано 2500 га під органічне землеробство. Ми вирощуємо кукурудзу, озимі пшеницю та ячмінь, горох, гірчицю і соняшник.

Органічна продукція в Україні є вкрай мало затребуваною, в основному ми орієнтовані на європейський ринок і працюємо над тим, щоб отримати сертифікацію для ринку США.

Робота з органічним землеробством є складною, як у технологічній частині виробництва, так і в зберіганні, упакуванні, сертифікації. Це окремий бізнес, який вимагає додаткової уваги, акуратності, якості та високих стандартів управління. На сьогодні ми вже знайшли покупців на цьому ринку. Постачаємо продукцію контейнерами й автомобільним транспортом.

Ми продовжуємо розвивати цей напрямок, хоча високою маржинальністю він не відрізняється. Так, органічна продукція має премію в порівнянні з конвенціональною, вирощеною з використанням добрив, але і врожайність органіки є нижчою. При цьому витрати на зберігання, упакування та торгівлю органічною продукцією в порівнянні зі звичайним зерном є значно вищими. Якщо звичайне зерно продається балк-контейнерами, насипом і без особливих вимог, то органічне зерно потрібно доопрацювати, упакувати в спеціальні беги, завантажити на машину, переважити, а перед відправкою додатково проконтролювати зараженість.

 

- Група АГРОТРЕЙД володіє мережею з дев'яти елеваторів загальною потужністю 570 тис.тонн одноразового зберігання. Як рішення керівництва «Укрзалізниці» щодо переходу на маршрутні відправлення позначилося на їхній роботі?

- Введення маршрутних відправок привело до того, що ми повинні були провести ревізію швидкості відвантаження наших елеваторів та інвестувати додаткові кошти в обладнання підприємств. Так, минулого року ми реконструювали Чернігівський, Ворожбянський елеватори та «Доч-Хліб», які в результаті здатні вантажити технічні маршрути протягом двох діб. Ще один елеватор зі статусом маршрутного – Гадяцький. Це елеватори, де великий потік зерна та найдовше плече доставки.

Крім того, ми домоглися, щоб станції отримали статус маршрутних. На жаль, не всі елеватори ми можемо зробити маршрутними, оцінюючи доцільність таких інвестицій. Але останнім часом проблема дефіциту рухомого складу стала менш гострою: приватних вагонів тепер набагато більше, і компанії готові надавати їх для відправки з немаршрутних елеваторів.

 

- На завершення дякую Вам за змістовну бесіду та прошу поділитися планами компанії на 2020 рік.

- Ми хочемо підвищувати ефективність і знижувати собівартість. У цілому, як і будь-який інший агрохолдинг, маючи досить високі загальновиробничі витрати, ми прагнемо оптимізувати їх, а зниження світових цін змушує робити це ще більш активно. Застосування автоматизації дозволяє нам вирішити два завдання: скоротити витрати та підвищити якість отриманої інформації, виключаючи людський фактор. Наприклад, два роки тому ми відмовилися від усіх листів трактористів-машиністів. Тепер облік ведеться в електронному вигляді, виходячи з даних трекерів. Будь-яка дія відстежується онлайн. Усі процеси закриваються автоматично, і ми повністю виключили внутрішній документообіг.

Цього року ми відмовилися від списання палива на паперових носіях. Як результат, нам не потрібні обліковці на місцях, не потрібно відволікати від роботи водіїв, оформляти, підписувати, пересилати документи. Відповідно, це істотно економить час і витрати.

Також ми впроваджуємо принцип планування сівозміни в рамках холдингу, а не окремого підприємства. Якщо 10 років у нас у рамках сівозміни по кожному підприємству в одному господарстві вирощувалося декілька культур, то сьогодні одне господарство може вирощувати одну культуру. Це дозволяє зменшити переїзди та потребу в техніці, а натомість – збільшити вироблення.

 

Розмовляла Анна Танська

Реклама

Вхід