Україна, Росія і Казахстан не є конкурентами ЄС на ринку органічної продукції – вони його невід'ємна частина – Agriwell

Джерело

АПК-Інформ

757

 

Останнім часом тренд здорового способу життя і харчування, а разом з ними і органічного виробництва стає все популярнішим. Враховуючи зростаючий інтерес людей у всьому світі до правильного харчування і дещо обмежені можливості споживачів в Україні та Росії, експорт органічної продукції залишається ключовим способом її реалізації, і важливу роль у розвитку даного напрямку в зазначених країнах відіграє попит країн ЄС.

Що приваблює європейських споживачів в органічній продукції українського, російського і казахстанського походження? Які особливості органічного землеробства в ЄС? З якими труднощами доводиться стикатися при обробітку і подальшому імпорті/експорті даної продукції? Про це і не тільки ІА «АПК-Інформ» поговорило з генеральним директором Agriwell Валерієм Торєєвим.

 

Довідка

Компанія Agriwell s.r.o. займається імпортом, експортом і переробкою сільськогосподарської органічної продукції, зокрема олійних, бобових і зернових культур. Основним експортним товаром є коричневий льон. Лляне насіння, соняшник, ріпак, сочевиця і пшениця імпортуються в основному з Росії, Казахстану, а також з України. Компанія є одним з найбільших дистриб'юторів органічного олієнасіння в Європейський союз. У Чеській Республіці компанія працює з ріпаком, маком, кмином, гірчицею та іншими олійними культурами. Інші товари, які ми імпортуємо в Чеську Республіку, а також розповсюджуємо по всій Європі, – коріандр, просо, горох та ін. Компанія будує власний логістичний та переробний центр у Східній Чехії площею понад 4 тис. кв. м.

 

- Як давно ваша компанія займається експортом/імпортом органічної продукції? Що сприяло такому вибору спеціалізації?

- Наша компанія займається експортом-імпортом понад 5 років з нашої більш ніж 11-річної історії. На сьогоднішній день на органік займає понад 70% обороту компанії. Це обумовлено тим, що ринок сільгосппродукції не стоїть на місці. Екологічні тренди, бажання харчуватися здоровою і чистою їжею стають провідними в Європейському союзі, тому перехід на «рейки» біосільгоспродукції все більше займає уми і плани компаній, які працюють в сфері сільського господарства.

 

- Яких результатів вдалося досягти вашій компанії в даній сфері за цей час?

- Наша компанія обрала біонапрямок, і ми планомірно ним рухаємося, розвиваємося самі і допомагаємо розвиватися іншим компаніям і фермерам. Зазначу, що експорт та імпорт – це лише частина нашої діяльності і при цьому завершальний етап лінійки наших послуг. Ми намагаємося планомірно побудувати вертикально інтегровану бізнес-модель, яка дозволить нашим клієнтам планувати майбутній урожай і контролювати якість, тим самим гарантуючи стабільні обсяги сертифікованої органічної продукції. Більше того, наша компанія активно займається просуванням біодинамічного землеробства. Ми допомагаємо фермерам переходити з класичного землеробства на органічне. З цією метою ми проводимо семінари, беремо участь у тематичних конференціях, консультуємо та допомагаємо фермерам в отриманні органічних сертифікатів, виборі та постачанні насіння, а також плануванні майбутніх врожаїв. При такій моделі бізнесу ми можемо гарантувати продажу їх продукції і вибудовування довгострокових ділових відносин.

 

- Наскільки довго і трудомістко в Чеській Республіці отримати сертифікати, що підтверджують органічне походження сільгосппродукції? У чому полягають основні складності?

- Отримання сертифікатів біовиробника в Європі схоже з іншими країнами, перехідний період займає 3 роки з усіма складнощами, що його супроводжують, аналізами і перевірками. Правда, вже після отримання сертифіката, зволікань стає менше. Крім річного аудиту, сертифікуючі органи проводять перевірку врожаю і після – в середньому одну позапланову перевірку на рік. Зазначу, що в Європі досить часта ситуація з крос-чеками, коли переробник або будь-який інший покупець органічної продукції може через свій сертифікаційний орган запросити перевірку прозорості пропонованого або поставленого товару. Позапланова перевірка фермера в основному проводиться без попередження заздалегідь, це може бути перевірка складів, стану полів, бухгалтерії. В цілому, ставлення між сертифікуючим органом і фермером тут більш довірче, ніж в Росії та Україні. Це обумовлено, перш за все, невеликими розмірами ферм, що виробляють біопродукцію, і загальним рівнем довіри між гравцями ринку.

 

- В цілому, як ви оцінюєте ступінь розвитку і потенціал даного сектору в Чеській Республіці?

- У Чехії понад 4,5 тис. юридичних осіб з сертифікатом БІО, це як фермери, переробники, так і трейдери, що займаються експортом/імпортом продукції. Для невеликої європейської країни з населенням трохи більше 10 млн осіб це багато. Великих гравців з великим парком землі немає, в основному це фермери і компанії, які обробляють від 50 до 500 га, вкрай рідко – більше 1000 га.

 

- Довгий час Європа значно випереджала Україну і Росію за ступенем розвитку екологічного землеробства. При цьому серед основних культур, з якими ви працюєте, можна виділити льон і гірчицю чеського і російського походження, а також соняшник, просо, горох жовтий, коріандр і насіння гарбуза, які переважно імпортуються з України. Як ви оцінюєте якість органічної агропродукції, виробленої в Чехії, в порівнянні з українською та російською?

- Європа і США є законодавцями і засновниками екологічного землеробства, але висока вартість землі змушує звертати увагу на ринки України, Росії і Казахстану. Наприклад, в Європі вартість гектара становить приблизно 12-15 тис. євро, в Індії – понад 20 тис. євро. Європа охоче ділиться своїм досвідом, правилами ринку і підтримує розвиток БІО-землеробства в країнах СНД, оскільки розуміє, що своєї землі для ринку екопродукції дуже сильно не вистачає. Олійні культури Європа імпортує в основному з Казахстану і України, багато пшениці і в цілому зернових також доводиться завозити з України. І я вважаю, що ця тенденція буде залишатися підвищувальною та обсяги будуть тільки зростати. Тим більше, що якість даної продукції повністю відповідає європейським нормам, а за деякими параметрами навіть перевершує аналогічні продукти в Європі.

 

- Зараз в Україні активно обговорюється питання відкриття ринку землі. Як Ви вважаєте, що зміниться після цього? Поділіться досвідом європейських країн.

- Ми в Європі звикли до конкурентного відкритого ринку з прозорими правилами. Адже вартість землі – це не тільки ціна гектара, це величезна інфраструктура навколо цього образного гектара (техніка, складські приміщення, силоси, посівний матеріал, робоча сила). Тому землю повинні обробляти заможні компанії і фермери, інакше вона прийде в занепад, і врешті-решт її купить/орендує інша компанія. У цьому питанні важлива допомога держави – дотації, податкові пільги, це допоможе фермерам або невеликим компаніям виживати і не поступатися найсильнішим. Буваючи на полях в Казахстані, Росії, ми чуємо від представників держави: «Беріть землю, беріть стільки, скільки зможете обробити». Вони розуміють, що якщо ми купимо землю, то ми придбаємо і техніку, побудуємо інфраструктуру, створимо нові робочі місця, відповідно, і дохід у місцевий бюджет у вигляді податків і соціальних виплат.

В Європі все навпаки: основна маса витрат лягає на купівлю землі, а вже побудова інфраструктури охоче фінансується кредитами та різними видами лізингу, причому між банківськими структурами йде боротьба за споживача.

 

- Які вимоги основних імпортерів до продукції, що постачається? Наскільки складно їм відповідати?

- Важливим чинником у сфері виробництва сільгосппродукції є утримання рівня якості, адже вимоги до органічної продукції підняті на рівень законодавчих органів і є обов'язковими всередині ЄС. При експорті товари зі знаком «БІО» починають контролюватися на митниці, вимагають реєстрації в міністерстві сільського господарства та інших контролюючих органах ЄС. Після проходження митного та сертифікаційного контролю, що підтверджує статус товару, настає черга відбору зразків для аналізів на відсутність пестицидів у продукції, що постачається, далі карантин і вже після декількох тижнів отримання дозволу на реалізацію. Далі нами як компанією-імпортером проводяться додаткові аналізи, яких вимагають від нас європейські виробники. Аналізи, аналізи і ще раз аналізи. Виробники висувають найвищі вимоги до нашої продукції, що призводить до величезних витрат з нашого боку для підтвердження її якості.

 

- Як ви оцінюєте конкуренцію з боку України та Росії на експортному ринку органічної продукції?

- Я не вважаю Україну, Росію і Казахстан конкурентами Європі на ринку БІО, я вважаю їх частиною ринку, причому невід'ємною. Межі ринку склалися географічно, далі можна тільки розширювати і підвищувати рівень якості продуктів, а також посилювати взаємну довіру між гравцями.

 

- Логістика органічних вантажів вельми специфічна і затратна, чи не так? Виходячи з Ваших спостережень, з якими труднощами доводиться стикатися при імпорті продукції з цих країн?

- Безумовно, логістика органічної продукції більш клопітка і витратна, ніж конвенціональних товарів. В першу чергу, це обумовлено низкою європейських обмежень і правил для країн СНД при імпорті. Зокрема, ми як імпортер зобов'язані тримати органічний вантаж на карантині до 14 днів, до моменту отримання дозволу СО на продаж. Також ми оплачуємо перевірочні аналізи і виклик інспектора при кожному постачанні. Наші витрати на імпорт однієї партії становлять понад 500 євро, в той час як з іншого боку подібні витрати також несе фермер або трейдер при оформленні дозволів на експорт з України або інших країн, з якими ми співпрацюємо. Це є одним з негативних факторів, що гальмують розвиток ринку біопродуктів.

Хочу підкреслити, що, згідно зі статистикою, яку ми отримуємо з Брюсселя, відсоток виявлення невідповідної біостатусу продукції з країн СНД становить не більше 3%, в той час як при роботі з Китаєм цей параметр сягає 27%. Тут є над чим задуматися відповідним органам Європейського союзу. Ми, зі свого боку, вдячні Мінсільгоспу Чехії за доступ до інформаційного поля Євросоюзу і відстоювання наших інтересів як трейдера, переробника і інвестора в розвиток органічного ринку.

 

- Які країни Ви вважаєте найбільш ємними і цікавими з точки зору збуту продукції органік?

- В Європі домінуючі позиції зі споживання екологічних продуктів традиційно займають країни з великою кількістю населення та територією – це Німеччина, Франція, Австрія та інші розвинені країни Західної Європи. Звичайно, Центральна і Східна Європа не відстає, і тренд продукції з зеленим значком з року на рік набирає обертів. Польща активно нарощує споживання, та й в Чехії стає помітно більше магазинів з біо-асортиментом.

 

- Торік ваша компанія взяла участь у конференції «Qazaq Organic Food» в Казахстані. Чим обумовлений інтерес до даного регіону збуту? У чому бачите ключові перспективи?

- Інтерес нашої компанії до Казахстану невипадковий – понад 10 років ми представлені на ринку цієї прекрасної країни, яка стрімко розвивається. Ми знаходимося у відкритому партнерстві з місцевими фермерами та компаніями. Багато з них за такий довгий час вже стали нам ближче, ніж просто бізнес-партнери. Ми фінансуємо виробників сільгосппродукції ще задовго до початку посівної кампанії, постачаємо посівний матеріал, консультуємо з органічних проектів.

 

- На які показники з імпорту/експорту вдалося вийти вашій компанії за підсумками 2018/19 МР? Які особливості нового сезону могли б виділити?

- Сезон складний, в першу чергу через важкі погодні умови в Росії та Казахстані. Літо було вкрай посушливим, в період вегетації вологи майже не було, в результаті чого спостерігається значне зниження врожайності олійних і бобових, крім того, шкідниками практично повністю знищені посіви ріпаку. Фермерам, та й нам, довелося виходити з важкої ситуації шляхом взаємодопомоги і підтримки один одного, інакше не вижити. Очікуємо надолужити все в майбутньому сезоні, до якого вже активно готуємося.

Протягом останніх років обсяги постійно збільшуються, частки різних культур в процентному співвідношенні з року на рік дещо змінюються. В середньому близько 50% органічної продукції, з якою ми працюємо, припадає на льон різних видів, 30% - соняшник чорний, а решта 20% включають в себе пшоно, сочевицю різних видів, горох, коріандр, розторопшу і зернові. Зазначу, що на ринку відчувається нестача якісного пшона і бобових культур.

Наші традиційні покупці – це переробники Чехії, Німеччини, Італії, Австрії та ін. Поступово збільшується частка нашої присутності на американському ринку, правда, дещо повільніше, ніж нам би хотілося.

 

- Загалом, як Ви оцінюєте перспективність ринку органічної продукції на внутрішньому та експортному напрямках? Яке співвідношення обсягів реалізації органічної продукції між ними на вашому підприємстві? Чи в повному обсязі вона йде на експорт?

- 90% продукції наша компанія імпортує в Європу з Казахстану, Росії та України – цим все сказано. Частка внутрішньоєвропейської продукції найближчим часом, на нашу думку, серйозно зростати не буде. Перспективи ж зростання наших основних країн-постачальників ми вважаємо величезними, ринок постійно відчуває брак якісних органічних продуктів харчування.

 

- Чи надає уряд Чехії підтримку підприємствам, які займаються виробництвом органічної продукції та її подальшою реалізацією?

- Чеські держструктури, банки і страхові компанії, такі як Чеський експортний банк, EGAP, торгово-промислові палати і чеське Міністерство торгівлі і промисловості, активно підтримують чеські компанії у їх розвитку на зарубіжних ринках. Як чеська компанія ми є членом і партнером даних спілок і організацій, активно використовуємо інструменти, які в тій чи іншій ситуації допомагають у розбудові нашої діяльності.

 

- На завершення дякую вам за цікаву бесіду і прошу розповісти про плани і стратегію розвитку Вашого підприємства в коротко- і довгостроковій перспективі.

- Як молода (нам 11 років) і в той же час досвідчена компанія у сфері органічного землеробства ми постійно стежимо за розвитком індустрії і появою в ній нових трендів. Ми активно розвиваємо наші напрямки діяльності, впроваджуємо нові стандарти і технології, а також шукаємо взаємовигідні відносини в нових проектах і на нових ринках. В короткострокові плани входить розвиток і посилення наших вже існуючих позицій і проектів. В даний момент ми співпрацюємо на різних умовах з більш ніж 20 фермерськими господарствами в шести країнах і контролюємо виробництво продукції на більш ніж 50 тис. га землі. У довгостроковій перспективі ми продовжимо розвивати нашу присутність в країнах СНД, а також ведемо роботу щодо виходу на близькосхідний і північноамериканський ринки.

Розмовляла Анна Танська

Реклама

Вхід