Іноземцям потрібна конкретна і прозора підтримка від держави, і тоді вони принесуть свої інвестиції – POSCO International

Джерело

АПК-Інформ

6152

 

 

 

Як свідчать дані опитування Європейської Бізнес Асоціації, яке проводилося за підсумками першої половини 2019 року, індекс інвестиційної привабливості України опинився в негативній площині, а саме склав 2,85 балів з 5 можливих. Минулорічний аналогічний показник був вищий – 3,07, що свідчило про нейтральне ставлення інвесторів до бізес-клімату країни. Про причини і можливі варіанти виправлення ситуації, що склалася, АПК-Інформ поговорив з Цой Хайонг, головою Київського представництва Posco International.

 

Довідка:

– третя за величиною сталеливарна компанія в світі, і займає перше місце в рейтингу найбільш конкурентоспроможних виробників сталі на світовій арені. На даний момент в Україні є 3 організації, які представляють інтереси Posco International – Київське представництво: управління проектами, торгівля металом, хімією, автомобілями, обладнанням та ін.; ТОВ «Posco International Ukraine»: торгівля зерном; Зерновий термінал у Миколаєві: зберігання і перевалювання зерна

 

- Згідно з указом президента України, голова вашої компанії увійшов до складу Національної інвестиційної ради. Як Ви оцінюєте інвестиційний клімат в Україні та існуючі ризики для інвесторів?

 - Говорячи про інвестиції, перше, що хочеться сказати – гроші люблять тишу і спокій. А коли в країні спостерігається дестабілізація, звичайно ж, нікому не хочеться вкладати свої кошти. На жаль, зараз нестабільною можна назвати політичну ситуацію в Україні, яка, безумовно, є дуже перспективною країною. Наша компанія планує і далі працювати тут, і ми сподіваємося на швидкі зміни з приходом нової влади. Я як людина, яка живе і працює в цій чудовій країні вже досить тривалий час, завжди сподіваюся на те, що далі буде краще. Хочу зізнатися, що у мене виникли труднощі з залученням наших корейських колег, досвідчених і розумних людей, які мають величезний досвід діяльності в країнах з нестабільною економічною чи політичною ситуацією, на роботу в Україні. Ми запрошували їх познайомитися і поспілкуватися з тими компаніями, яким вдалося, незважаючи на ризики, знайти і зайняти свою нішу на українському ринку. Важко було вмовляти своїх, доводити їм, що їх переживання надмірні і в Україні є надійні і совісні партнери. Хочеться закликати представників держави: вам потрібно чітко і зрозуміло пояснювати іноземним інвесторам всі можливості, які ви їм пропонуєте, і намагатися донести їм те, що подальша зміна влади в країні жодним чином не вплине на встановлені партнерські відносини. Іноземцям потрібно надавати конкретну і прозору підтримку, і тоді вони принесуть вам інвестиції.

Хочу нагадати, що Гуппі Daewoo почала працювати в Україні ще в 1994 році. На той час серед іноземних компаній, які вже працювали в країні, ми зайшли з найбільшою сумою інвестицій. Це був автомобільний завод ЗАЗ в Запорізькій області, де випускалися автомобілі Daewoo. У 1998 році, коли була економічна криза, група Daewoo розпалася. Була утворена Daewoo International. А з 2010 року ми об'єдналися з POSCO International і назвали об'єднану компанію POSCO Daewoo. З березня 2019 року було прийнято рішення про зміну назви компанії на POSCO International .

 

- Інвестиція в зерновий термінал – це ваше перше фінансове вкладення в аграрну галузь? Які подальші плани в цьому напрямку?

- Так. У червні 2017 року в Україні було відкрито юрособу POSCO International Ukraine, яка займається тільки зерновим бізнесом. До цього, хоча у нас і було представництво в Україні, але ніяких проектів в аграрній сфері не було. Коли ми вирішили вийти на цей ринок, було прийнято рішення відразу побудувати зерновий портовий термінал, тому що одна торгівля зерном успіху не гарантує. Так, після завершення будівництва терміналу у нас з'явиться ще одна організація в Україні. З назвою її поки що ми не визначилися. Хочу сказати, що поки ми реалізовували свій проект, світ вже трохи змінився: ринок став інший, конкуренція стала жорсткішою. При цьому ми пишаємося тим, що за такий короткий період ми значно розвинулися в абсолютно новому для нас напрямку. Адже якщо подивитися на провідних світових гравців даного ринку – це ж компанії, які працюють вже по сто років. Зараз в нашій компанії опрацьовуються плани щодо нових проектів в даному сегменті. Зокрема, обговорюємо розвиток логістики. Але буде це наземна логістика або річкова – поки що думаємо. Зупинятися точно не плануємо.

 

- Що Ви можете сказати про роботу в аграрному бізнесі України за 9 років, які Ви провели тут?

- Не дарма кажуть, що перший млинець завжди комом вдається. Ось у нас таке було з першим контрактом, коли з боку України стався дефолт. Я довго вмовляв інших керівників крім металу та хімії займатися зерном, адже Україна – аграрна країна, ринок – дуже перспективний. Нарешті вони погодилися, ми в кінці 2010 року уклали перший зерновий контракт з одним з дочірніх підприємств держкомпанії «Хліб України». А після Нового року в цій держкомпанії змінилося керівництво, яке не захотіло виконувати умови договору. І поки всі святкували, я шукав, де ж мені взяти партію зерна, адже у нас є зобов'язання перед замовником. У підсумку зерно я знайшов у австралійського постачальника. Насилу, але ми закрили цей перший контакт. Мені довелося ще майже рік вмовляти і своїх колег, і партнерів повернутися сюди. Зі мною колеги були готові працювати, але вони боялися працювати із Україною. Після всього цього ми все-таки почали працювати. Спочатку працювали з невеликими партіями зерна. Історично серйозним кроком для нас і України було відкриття ринку Китаю. Ми добре знали китайський ринок, хоч і не саме зерновий. Ми активно співпрацюємо з КНР в галузі постачання рису. Також ми першими відвантажили комерційну партію української кукурудзи в Китай. І з того моменту справи пішли добре. Зараз ми щорічно постачаємо до Китаю близько 30% загального обсягу кукурудзи.

 

- Крім негативного досвіду з держкомпанією, чи були у Вас ще труднощі з веденням аграрного бізнесу в Україні?

- На початку 2019 року наша компанія, як і багато інших, потрапила в дуже неприємну ситуацію, схожу на ситуацію з «Агроінвестгрупп», яка працювала на ринку досить давно і мала велику довіру з боку великих транснаціональних трейдингових компаній. І знову ж таки повертаємося до питання гарантій влади. Ми і так себе перестраховуємо усіма можливими способами, в т.ч. і численними перевірками майбутніх партнерів. Однак трапляється всяке, і воно є безжальним щодо репутації всієї країни.

 

- Що, на Вашу думку, може поліпшити бізнес-клімат в Україні? Що необхідно, щоб подібні ситуації не повторювалися?

- В першу чергу, потрібна прозорість і відкритість у веденні бізнесу. Поки всі великі компанії будуть мати свій торговий дім у третій країні, ситуація навряд чи зміниться. Звичайно, десь там при відкритті бізнесу є можливість отримувати пільги, преференції, добрі умови. Наразі необхідно зробити так, щоб українці відкривали торгові доми в своїй країні. Я сподіваюся, що і українська влада колись прийде до цього і буде стимулювати цей процес. Це ж додаткова можливість зберегти робочі місця і кадри всередині країни. З власного досвіду скажу, що дуже важко знайти хороших фахівців. Кадри – це все. До речі, досить непросто знайти молодих людей для роботи в наших компаніях. В основному всі наші робітники – це люди середнього віку і старше.

Користуючись нагодою, хочу дати ще одну невеличку пораду українському бізнесу і владі: вам треба більше рекламувати вашу країну. Необхідно більше презентувати свою країну в різних частинах світу, щоб вас знали всюди, тому що в Азії, наприклад, мало знають Україну. Країну треба рекламувати не тільки з боку бізнесу. Також необхідно, щоб іноземці знали про Україну не лише щось погане, що тут сталося або відбувається.

В цілому хочу сказати, що Україна – прекрасна країна з величезними можливостями. Однак іноземні бізнесмени, вкладаючи величезні інвестиції, хочуть бачити порядність. Україна, як і Корея, має відмінне географічне розташування. При цьому ваша перевага в тому, що у вас є багато прибуткових ресурсів.

Розмовляла Анна Платонова

Реклама

Вхід