Урожай-2019: у новому зерновому сезоні українські аграрії змінюють свої переваги та ставлять нові цілі

Джерело

АПК-Інформ

4890

В Україні починає набирати обертів збиральна кампанія. Аграрії активно обмолочують площі під пшеницею та ячменем, але, щоб не наврочити, поки що тримають результати в таємниці, хоч і мають великі сподівання побити минулорічний рекорд. Деякі господарства в Дніпропетровській, Одеській, Полтавській та Чернігівській областях поділилися з АПК-Інформ своїми досягненнями та кардинальними змінами у веденні агробізнесу через труднощі, які їх спіткали протягом осінніх польових робіт у 2018 році та весняної посівної кампанії в 2019 році.

Всі аграрії як один твердять, що цього року погодні умови як ніколи раніше вплинули на зміну структури посівних площ. Деякі господарства повідомили, що через високу температуру повітря та низьку вологість ґрунту не змогли посіяти ті культури, які до цього часу вирощували щорічно. Також аграрії центральних областей України стверджують, що поточного року погода стала однією з причин проведення додаткових робіт із захисту посівів озимих і ярих культур, що, в свою чергу, стало одним із факторів впливу на подорожчання осінніх та весняних польових робіт.

Крім того, сільгоспвиробники поділилися своїми цілями й очікуваннями від нового зернового сезону. А також розповіли про неготовність малого бізнесу до відкриття ринку землі в Україні, назвавши варіант купівлі землі нереальним при сьогоднішній економічній ситуації в країні. Хоча один аграрій із шести опитаних все ж таки має не лише намір, а й фінансову можливість придбати землю, але від орендування відмовлятися не збирається навіть після відкриття ринку землі.

 

 

 

Олег Ненько,

агроном ТОВ «СК «Прогрес»,

Одеська область

Земельний банк – 3,2 тис. га



«Цього року погодні умови дуже негативно вплинули на стан культур»

У зв’язку з недостатньою вологістю ґрунту ми зменшили площу під посівами ярових культур та збільшили під озимими. А вже наступного року в нашому господарстві заплановано зменшення посівної площі соняшнику та кукурудзи.

В п.р. погодні умови дуже негативно вплинули на стан культур, а, враховуючі аномально високу температуру повітря, можемо прогнозувати, що отримаємо значно менші обсяги врожаю кукурудзи, ніж планували. Крім того, в 2019 році найбільше від хвороб постраждали соняшник та кукурудза.

Враховуючи те, що наше господарство використовує кредитні ресурси для придбання добрив, палива та техніки, вважаю, цього року в будь-якому разі буде необхідність одразу продавати зерно нового врожаю. Звичайно, через 2-3 місяці зросте ціна, але в цей період нашому господарству будуть необхідні кошти, тому частину врожаю продаватимемо одразу.

В Україні за умови існуючого «дикого капіталізму» не може бути й мови про відкриття ринку землі. Щодо нашого господарства, то ми не в змозі купити землю, яку ми орендуємо.



 

 

Олександр Мізін,

агроном ТОВ «Колос»,

Полтавська область

Земельний банк – 2,7 тис. га

«Посівна кампанія п.р. подорожчала приблизно на 10%»

Наше господарство цього року на 20% скоротило площу під соєю у зв’язку з тим, що минулого року ми отримали значно менший урожай, ніж могли очікувати, а все через посуху. До того ж знизилася ціна на культуру, що також стало однією з причин зменшення площі під соєю. Натомість у господарствах компанії було збільшено посівну площу під кукурудзою.

Через погодні умови (опади) весняні посівні роботи п.р. постійно призупинялися. Так, із 30 днів посівної аграрії 20 днів простояли. Але ми засіяли сільгоспкультурами всі заплановані площі і після завершення задоволені результатом, адже всю заплановану роботу виконано в повному обсязі. Крім того, цього року в нашому господарстві експериментально було посіяно 25 гібридів ріпаку. Зазначимо, що у зв’язку з підвищенням цін на насіння та добрива посівна кампанія п.р. подорожчала приблизно на 10%.

Щодо нашої торгової стратегії, то, найімовірніше, цього року ми одразу продаватимемо ріпак, а решту культур за можливості зберігатимемо на складах, доки на них зросте ціна.

Я вважаю, що після відкриття ринку землі в Україні зможуть продовжувати розвивати агробізнес лише холдинги. Саме наше господарство не має фінансових ресурсів, щоб купити землю, це нереально. Тому однією з умов для відкриття ринку землі є запровадження в Україні кредитних ресурсів із невеликими відсотками.

Я ЗА! введення ринку землі, але за умови прозорості та дотримання закону. Ми будемо продовжувати вести агробізнес, навіть при відкритті ринку, адже є люди, які будуть продовжувати здавати землю в оренду.



 

 

Роман Калица,

агроном ТОВ «ДП ДГ «Івківці»,

Полтавська область

Земельний банк – 4,5 тис. га



«У нас одна мета – врожай!»

В нашому господарстві цьогорічна структура посівних площ дуже сильно змінилася. Ріпак ми взагалі не сіяли, збільшили площу під кукурудзою, а пшениці посіяли менше. Це пов’язано з тим, що кукурудзу найвигідніше вирощувати, а ріпак не сіяли, оскільки не було необхідних погодних умов (не було достатньо вологи). Вартість весняних посівних робіт збільшилася приблизно на 15%. У зв’язку з тим, що подорожчало пальне та зросла заробітна плата робітникам. Щодо системи захисту рослин, то вона однакова для всіх культур. І ми її проводимо незалежно від потреби – профілактично та регулярно.

Взагалі, у нас одна мета – врожай. Вважаю, у порівняні з минулим роком урожай цього року буде більшим. Зерно ми зазвичай продаємо одразу. Ми зберігаємо лише посівний матеріал. Фактично щойно зібрали, одразу відвантажуємо на елеватори.

Також хочу сказати, що я негативно ставлюся до відкриття ринку землі в Україні. Гадаю, що після відкриття ринку землю одразу викуплять іноземні компанії.



 

 

Андрій Тупіка,

агроном ТОВ «АФ ім. Горького»,

Дніпропетровська область

Земельний банк – 5 тис. га



«Краще було б почекати з відкриттям ринку землі в Україні»

В нашому господарстві з року в рік зберігається стабільна структура посівних площ. Так, 1-1,1 тис. га ми відводимо під посіви пшениці, 100-140 га – під ячмінь.

Хочу зазначити, що цього року погодні умови несприятливо вплинули на хід посівної, оскільки опади в період посівної кампанії зумовили високу вологість ґрунту, через що техніка просто не могла працювати (забивалися сівалки).

Щодо осінніх польових робіт у 2018 році, то хотілося б відзначити, що ми експериментально посіяли нові сорти озимої пшениці, поки що оцінюємо стан посівів як задовільний, відповідно, очкуємо високий урожай.

Що стосується мораторію на продаж землі, то, вважаю, було б набагато краще, якби його подовжили. Адже для цього є багато причин. Хоча б те, що відкриття ринку, найімовірніше, зумовить розвиток рейдерства. Тож, я особисто гадаю, що, зважаючи на економічну, законодавчу та ментальну ситуацію в Україні, краще було б почекати з відкриттям ринку землі.



Сергій Алєксєєв,

агроном ПВТП «Яна»,

Чернігівська область

Земельний банк – 6,5 тис. га

 

«Перевага на боці соняшника та кукурудзи»

Дуже сильно змінилася структура посівних площ під урожай-2019: восени 2018 р. ми взагалі не сіяли озиму пшеницю, якій раніше відводили досить велику частину площ. Це пов’язано з тим, що наші спонсори не виділили кошти на сівбу пшениці, назвавши її нерентабельною. Практично всю посівну площу в господарстві поділено навпіл: половина – соняшник, половина – кукурудза.

Саме цьогорічна посівна кампанія була напруженою ще більше. Адже до зміни структури посівних площ ми могли рівномірно розподілити об’єм польових робіт, знаючи наперед, скільки часу та ресурсів нам необхідно для того, щоб засіяти заплановану площу тією чи іншою культурою. Так, зазвичай із загальної посівної площі 5-6 тис. га пшеницею ми засівали 1,5 тис. га, а цього року перед нами стала проблема, як організувати роботу і техніки, і працівників так, щоб засіяти всю площу лише соняшником та кукурудзою. І ці зміни далися нам не так легко, як це може здатися на перший погляд.

Крім того, погодні умови цього року дуже вплинули на стан посівів. Якщо минулої весни під час вегетації рослин опадів було достатньо, то цього року їх фактично не було взагалі, при тому, що на сьогоднішній день дуже висока температура повітря. У зв’язку з цим «посохла» кукурудза.

Варто зазначити, що посівна поточного року подорожчала, а саме, через подорожчання нових сортів культур, які ми закуповуємо, та через постійну потребу в ремонтуванні техніки.

Відносно ринку землі особисто я проти, тому що великі холдинги мають більші фінансові можливості і саме вони стануть власниками землі, тоді як малий та середній аграрій не в змозі викупити свою земельну ділянку.

 

Станіслав Халамай,

директор АФ «Борисфен»,

Дніпропетровська область

Земельний банк – 9 тис. га

«…я як аграрій хотів би купити землю»

В нашому господарстві протягом останніх років ми фактично не змінюємо структуру посівних площ. Ми вирощуємо озимий ріпак, озимий ячмінь та озиму пшеницю. Серед ярових культур у пріоритеті тверді сорти пшениці, кукурудза, соя та кормові культури (люцерна).

Цього року вартість проведення весняних посівних робіт зросла приблизно на 25%, що пов’язано з підвищенням ціни на паливо, зарплатні робітникам, посівний матеріал.

Хочу акцентувати, що в порівняні з минулим роком, коли у весняний період була засуха, ми застосовували фунгіциди на посівах 1 раз, а п.р. у зв’язку з тим, що було достатньо опадів, на тлі чого розвивалися хвороби, ми застосували фунгіциди 2 рази.

Щодо впровадження нових селекцій сільгоспкультур, то ми щорічно засіюємо новими сортами (зазвичай кукурудзою) 10-12 га на демополі і тоді вже дивимося за результатами, виходячи з чого, обираємо гібрид, який найбільше нам підходить, зазвичай це імпортне насіння. Ми працюємо із 3-4 компаніями через дистриб’юторів (наприклад Bayer). Також хотів додати, що наше господарство одного разу отримувало дотації від держави – за придбання установок для фрегатів вітчизняного виробництва.

У новому МР ставитимемо цілі після того, як побачимо, які погодні умови будуть в серпні-вересні, і якщо буде достатньо вологи, то пропорційно посіємо озимий ячмінь, пшеницю, ріпак.

Одразу після збирання продаватимемо ріпак, отримані кошти підуть на погашення заборгованостей. На сьогоднішній день найкращу ціну (4600-4700 грн.) дає ТОВ СП «Нібулон», але такі ціни є занадто низькими. Тому, якщо не буде потреби в коштах на ті чи інші витрати, то намагатимуся притримати зерно, адже складів у нас у господарстві достатньо, тож, зберігати буде де.

Якщо в Україні все ж таки відкриють ринок землі, то наше господарство зможе її купити. Але, зрозуміло, що не всі власники паїв одразу продаватимуть свою землю, хоча б тому, що ціна її оренди завжди буде лише зростати, а не знижуватися.

Та особисто я як аграрій хотів би купити землю, адже маю для цього всі фінансові та матеріальні ресурси. В тому числі наше господарство має власні склади для зберігання зерна та в достатній кількості сільгосптехніки.

Отож, у разі відкриття ринку землі в Україні я планую її купувати, хоча від оренди відмовлятися не збираюся.

Підготувала Віта Молодан

Реклама

Вхід