Останні вісті з українських полів

Джерело

АПК-Інформ

7401

 

Микола Солодушко,

завідувач лабораторії агробіологічних ресурсів озимих зернових культур Синельниківської селекційно-дослідної станції Інституту зернових культур НААН України

 

Погодні умови

В третій декаді травня та на початку червня спостерігалася доволі прохолодна як для цієї пори року, з частими дощами різної інтенсивності та грозами погода. Середньодобові температури повітря були на 1-7°С нижчими за норму та знаходилися у межах 9-17°С тепла.

  • Середня температура повітря за третю декаду минулого місяця виявилася на 3-4°С нижчою за середню багаторічну та становила від 13,1° до 14,3°С. Максимальна температура в найтепліші дні підвищувалася до 22-26°С, а на поверхні ґрунту вона досягала 38-50°С. Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі знижувалася до 1-4°С тепла. На поверхні ґрунту та на висоті 2 см місцями відзначалися заморозки інтенсивністю до -2°С.

  • Температурний режим звітної декади виявився на 6-7°С нижчим за температурний режим відповідної декади минулого року.

  • Опади різної інтенсивності спостерігалися протягом 6-8 діб, загалом, носили зливовий характер і розподілялися по території дуже нерівномірно. Їхня сума за декаду склала в середньому 21-50 мм (110-265% декадної норми), місцями 51-85 мм (270-450% декадної норми).

Стан сільськогосподарських культур

Впродовж третьої декади травня агрометеорологічні умови для росту та розвитку сільськогосподарських культур були переважно задовільними, хоча в другій її половині та на початку червня вони значно покращилися, в першу чергу це стосується вологозабезпеченості ґрунту. Разом із тим, понижений температурний режим певною мірою загальмував темпи розвитку рослин, що в подальшому може негативно позначитися на їхній продуктивності.

Після дощів запаси продуктивної вологи в ґрунті на завершення третьої декади травня під озимими зерновими культурами після різних попередників у метровому шарі значно покращилися і здебільшого були близькими до середньобагаторічних значень та становили 60-110 мм, проте в окремих регіонах південної та центральної частини країни залишалися недостатніми і варіювали від 40 до 45 мм.

Обстеження посівів озимих зернових культур показало, що на початку червня пшениця озима на більшості посівних площ завершила фазу цвітіння та знаходилася в процесі формування зернівки. В південних областях – на початку молочної стиглості зерна. У більшості сортів ячменю озимого відзначається фаза молочної стиглості зерна. Такий розвиток рослин є близьким до минулорічного, хоча і відбувається з певним випередженням (від 8 до 12 діб) у порівнянні із середніми багаторічними строками.

 

В ряді областей стан озимих культур залишається доволі складним

За попередніми даними, в північній частині Степу та в окремих областях Лісостепу величина біологічного врожаю більшості сортів пшениці озимої, які висівалися в оптимальні строки після кращих попередників, може становити від 6 до 7,7 т/га; після непарових попередників – від 3,3 до 5,1 т/га. Проте, як відомо, господарський урожай буде нижчим за біологічний щонайменше на 10-15%, а за несприятливих умов збирання різниця у кількості вирощеного та зібраного зерна може бути значно суттєвішою. Більше того, в південній частині Степу, зокрема в окремих районах Одеської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, стан озимих культур залишається доволі складним: значна зрідженість посівів, слабкий та нерівномірний розвиток рослин безумовно позначаться як на їхній продуктивності, так і валових зборах зернової продукції у регіоні.

Загальний недобір зерна озимих зернових культур у південних областях країни, а особливо у Одеській та Херсонській, може скласти до 50% і більше, хоча це значною мірою залежатиме від подальших погодних умов.

 

Фактичний стан кукурудзи добрий

Враховуючи гідротермічні умови, фактичний стан гібридів кукурудзи всіх строків сівби на 4 червня 2020 року в більшості областей можна характеризувати як добрий та задовільний. Запаси продуктивної вологи під посівами даної культури на завершення травня в шарі ґрунту 0-50 см на Правобережжі були оптимальними і визначалися 70-77 мм, на Лівобережжі – задовільними (45-50 мм), у метровому шарі – відповідно 115 та 160 мм.

На початку червня кукурудза надраннього строку сівби (середина другої декади квітня) має висоту 27-35 см і сформувала в середньому по 6 (середньопізні гібриди) – 7,5 шт. листків/рослину (ранньостиглі гібриди), а оптимального строку (середина третьої декади квітня) має висоту 22-29 см, сформувала по 5-6,5 шт. листків/рослину, за пізнього строку сівби (середина першої декади травня) має висоту 16-19 см, сформувала по 3,5-4 шт. листків/рослину.

На даному етапі органогенезу культури в технологічному аспекті на посівах кукурудзи надраннього та раннього строків сівби актуальним є проведення міжрядного обробітку ґрунту та позакореневого підживлення рослин азотно-мікроелементними препаратами. На посівах пізнього строку сівби бажано застосувати післясходові гербіциди.

 

Стан інших ярих теж покращився

Завдяки гарному зволоженню верхніх шарів ґрунту й утриманню помірних температур повітря, що спостерігалося у другій половині травня та на початку червня, стан ярих зернових культур на території більшості областей суттєво покращився. У рослин сформувалася добре розвинута вторинна коренева система, що відповідним чином позначилося на прирості їхньої вегетативної маси та є передумовою одержання доброго врожаю. В перші дні червня виколосилися ранньостиглі сорти ячменю ярого, рослини вівса та тритикале ярого сформували прапорцевий лист.

Щодо несприятливих погодних умов, які відзначалися у квітні та травні, то в окремих регіонах спостерігалися не лише посушлива погода та заморозки, але і пилові бурі, які завдали значної шкоди сільськогосподарським культурам, зокрема посівам цукрових буряків, які в багатьох господарствах Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької, Житомирської, Харківської та Кіровоградської областей довелося пересівати.

Що там по фітосанітарному стану?

Загальний фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур є переважно задовільним: з одного боку, понижений температурний режим утримував розвиток у посівах шкідників та хвороб, з іншого – значне вологозабезпечення ґрунту сприяло зростанню кількості бур’янів у посівах, що за дощової погоди в більшості господарств не давало змоги провести обробку полів гербіцидами.

В основному, в посівах озимих зернових культур кількість шкідників не перевищує ЕПШ, їхній розвиток та розмноження стримує прохолодна погода з рясними опадами. Ураження озимих культур борошнистою росою залишається стабільним – у нижньому стеблостої. На ячмені озимому розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей (у більшості темно-бура) триває і досягає підпрапорцевого та прапорцевого листка.

На необроблених посівах ячменю ярого та вівса продовжують шкодити личинки п’явиць, які масово відродилися й активно харчуються (ЕПШ – 0,5-1 личинка/стебло).

На сходах кукурудзи шкодять мухи, пошкодженість становить до 5% рослин. На відміну від попередніх років, завдяки рясним опадам не виявлено попелиць на сходах соргових культур.

Реклама

Вхід