"KazOil 2018", Казахстан, м. Астана

ДАТА
28 лист. 2018
ДО ПОЧАТКУ КОНФЕРЕНЦІЇ
20
МІСЯЦІВ
00
ДНІВ

Казахстан з кожним роком все більше зміцнює свої позиції на світовому олійному ринку, щорічно збільшуючи виробництво і експорт олійних культур і продуктів їх переробки. Активному розвитку олійного сектора РК сприяє, в першу чергу, високий попит основних імпортерів сировини і продукції переробки. Цей фактор став і одним із значущих в проведенні другої міжнародної масложирової конференції Казахстану «KazOil 2018», яка відбулася 28-29 листопада в м.Астана (Radisson Hotel Astana).

Однак в період становлення галузі по всьому ланцюжку - від сільгоспвиробника до покупця - виникає багато питань, що стримують вплив на її розвиток. Тому інтерес до відкритого обговорення професіоналами актуальних питань, що стосуються як ринкових тенденцій, так і агротехнологічних аспектів, проявили близько 200 учасників з 18 країн світу, в т.ч. Казахстану, Росії, України, Таджикистану, Узбекистану, Китаю, Ірану, Індії, ОАЕ, Європи.

Про значимість заходу можна судити і за рівнем підтримки його з боку галузевих організацій і компаній - представників бізнесу. Генеральним спонсором KazOil 2018 виступила провідна трейдінговая компанія Таджикистану «Рохі Сомон». Генеральним партнером другий рік поспіль виступив ОЮЛ «Зерновий Союз Казахстану», ексклюзивним спонсором - АТ «Національна компанія« Продовольча контрактна корпорація». Технологічним спонсором стала українська компанія VEKTOR Сompany Group. Також спонсорами заходу виступили компанії ТОО СП «СЖС Казахстан Лтд», АТ «Холдинг «Казекспортастик», АТ «Аграрна кредитна корпорація», Eurasia Group. Підтримку надали Global Environment Facility і UNDP.

Варто відзначити високий рівень міжнародних і національних експертів, які виступили на заході з презентаціями. Наведемо тези ключових виступів.

Пальма і соя формують основні тенденції

«Зіркою» конференції в цьому році став провідний аналітик світового олійного ринку і директор всесвітньо відомої консалтингової компанії LMC International (Великобританія) Девід Джексон, який представив доповідь на тему: «Ринок рослинних масел». Його з цікавістю слухали на тільки учасники, а й масу питань задавали представники місцевих ЗМІ та те-леканалов, намагаючись донести ширшій аудиторії інформацію про створених тенденції на світовому і казахстанському олійному ринку.

Основна теза, висловлений світовим експертом під час виступу, - скорочення посівних площ під олійної пальмою сприяє їх розширенню під іншими олійними культурами.

За словами Д.Джексона, в останні роки в світі простежується тенденція скорочення посівних площ під олійної пальмою, що пов'язано з екологічним фактором (через вирубку лісів і поганого впливу на екологію споживачі намагаються відмовлятися від пальмового масла). «Якщо ця тенденція збережеться, то пропозиція пальмового масла на світовому ринку також знизиться, через що може знадобитися збільшення посівних площ під іншими олійними культурами для заповнення обсягів вироблення рослинних масел. У цьому випадку очікується, що до 2023 р площі сівби під соєю можуть бути збільшені більш ніж до 200 млн. Га, під ріпаком - до майже 100 млн. Га і соняшником - до близько 75 млн. Га », - уточнив експерт.

При цьому він зазначив, що виробництво рослинних масел всвіті збільшується рік від року і на сьогоднішній день річний приріст вироблення пальмового масла оцінюється в 7,9%, пальмоядрового - 7,4%, ріпакової - 6%, соєвого - 4,4% і соняшникової - 3%.

Тему світового олійного ринку також розкрив відомий світовий експерт Пітер Клаб, старший аналітик International Grains Council (IGC).

За даними IGC, озвученим під час виступу П.Клабом, істотного зростання світового виробництва олійних культур за останнє десятиліття сприяло збільшення попиту на соєві боби, яке було обумовлено:

  • попитом на кормовій шрот з високим вмістом білка

    • постійне зростання населення, економічний розвиток і зміни споживчих переваг лежать в основі сьогоднішнього збільшення споживання м'яса і риби, особливо в країнах, що розвиваються;

    • найчастіше використовуються соєві боби через порівняно більш високий вміст білка

  • продовольчим споживанням

    • збільшення споживання рослинних олій в умовах зміни раціону харчування і зростання чисельності населення;

    • соняшник вживається в їжу як насіння, в той час як соєві боби використовуються в таких харчових продуктах, як сир тофу; часто потрібно соя, яка не містить ГМО

  • промисловим споживанням

    • збільшення виробництва біодизеля в умовах зростаючого попиту на поновлювані види палива

У сезоні-2018/19, на думку П.Клаба, в світі збережеться тенденція збільшення виробництва олійних культур. Обсяг виробництва насіння соняшнику в світі за підсумками МР може досягти максимального показника за останні 10 років - близько 50 млн. тонн. При цьому, як зазначив експерт, загальний обсяг торгівлі олійної в поточному сезоні дещо знизиться - до 2,2 млн. Тонн проти 2,5 млн. Тонн в попередньому МР, тоді як відвантаження продуктів переробки соняшнику, навпаки, збільшиться.

«Основне скорочення обсягів експорту насіння соняшнику, зокрема, очікується в Казахстані - з 331 тис. Тонн, які були відвантажені на світовий ринок за підсумками 2017/18 МР, до 310 тис. Тонн, які ми очікуємо в поточному сезоні», - уточнив аналітик.

Однак, незважаючи на це, за очікуваннями IGC, попит Китаю на казахстанський соняшник може збільшитися на тлі скорочення імпорту сої, а також зростання попиту китайських переробників на рослинне масло без ГМО. Крім того, Казахстан може збільшити відвантаження соняшнику в Узбекистан зважаючи на високий споживчого попиту.

Казахстан - основний виробник олійних культур в Центральній Азії

Тему ролі і місця Казахстану на світовому та регіональному олійному ринку продовжив у своєму виступі Олжас Турсункулов, менеджер з маркетингових компаній по насінню компанії «Сингента Казахстан». Експерт зазначив, що РК є основним виробником олійних культур в Центральній Азії. Площі сівби олійних в країні з кожним роком збільшуються і на сьогоднішній день перевищують 2,8 млн. Га. Для порівняння: в Узбекистані площі сівби олійних культур складають близько 40 тис. Га, Киргизстані - 30 тис. Га, Туркменістані - всього 6 тис. Га і Таджикистані - 4 тис. Га.

При цьому, як зазначив О.Турсункулов, Казахстан продовжує нарощувати площі під олійними культурами. Зокрема, стабільне зростання спостерігається в вирощуванні соняшнику, яким в 2018 році засіяно 865 тис. Га, ріпаком засіяно майже 375 тис. Га, що практично на 47% перевищує аналогічний показник минулого року, майже на 30% - до 1,1 млн. га була збільшена площа сівби льону. При цьому за останні 5 років площі під даною культурою зросли на 170%. Однак, як уточнив експерт, внутрішнє споживання рослинного масла в країнах Центральної Азії перевищує виробництво в регіоні. Так як Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан і Туркменістан мають обмеження в посівних площах і технології обробітку олійних культур на низькому рівні, то навіть те, що Казахстан за останні 5 років збільшив посівні площі під олійними культурами в 5 разів, є недостатнім для регіону.

Рекорди казахстанського ринку льону

Льону як однієї з основних олійних культур Казахстану на конференції було приділено окрему увагу. Так, в 2018/19 МР країна може зібрати рекордний урожай льону - на рівні 700 тис. Тонн. Про це в ході виступу на конференції з посиланням на дані Oil World повідомила міжнародний експерт компанії PETKUS Technologie GmbH Наталія Скуратович.

«Даний показник практично на 30% перевищує минулорічний. Також Казахстан стане абсолютним лідером з виробництва льону, випередивши РФ, яка в поточному сезоні збере, за даними Oil World, 600 тис. Тонн, і Канаду, де урожай складе близько 494 тис. Тонн », - зазначила вона.

Експорт олійної з Казахстану за підсумками поточного сезону оцінюється в 540 тис. Тонн, що істотно перевищить аналогічний показник 2017/18 МР, коли на зовнішні ринки було відвантажено 420 тис. Тонн казахстанського льону.

Китай - пріоритетний ринок для розвитку експорту з Казахстану

Якщо розглядати пріоритетні ринки для розвитку експорту соняшнику з Казахстану, то це, звичайно ж, Китай - найбільший споживач соняшникової олії в світі і його найбільший імпортер. А наявність спільного кордону і розвиток транспортної інфраструктури дає Казахстану всі шанси нарощувати поставки своєї продукції на ринок КНР.

«На китайському ринку соєве, рапсове, пальмова і арахісове масла є найбільш популярними, проте останнім часом зростає попит і на інші масла. Особливо варто виділити соняшникову олію, споживання якого росло швидше середніх темпів ринку рослинних масел в цілому, і протягом 8 років частка соняшникової олії збільшилася з 3% до 7% », - підкреслив у своєму виступі Олжас Турсункулов, компанія« Сингента Казахстан ».

Він пояснив, що збільшення доходів середнього класу і стрімка урбанізація дозволяють набагато більшій кількості споживачів перейти з найдешевших харчових продуктів на більш якісні, в т.ч. використовувати пакетовані рослинні масла хорошої якості.

«Протягом останніх 10 років великі міста, такі як, наприклад, Пекін і Шанхай, на законодавчій основі намагаються підвищити рівень безпеки споживачів і забезпечити наповнення ринку більш якісними товарами. Згідно з останніми дослідженнями агентства Euromonitor, китайські споживачі звертають більшу увагу на переваги продукту, які забезпечують той чи інший позитивний ефект для здоров'я людини, і саме соняшникову олію вони розглядають як більш здорову альтернативу іншим продуктам », - розповів експерт.

Він додав, що, згідно з даними локальних досліджень, сприйняття брендів, заснованих на соняшниковій олії з СНД, більш позитивне, ніж сприйняття брендів, заснованих на маслі з Аргентини.

Іран як перспективний напрямок експорту

У цьому році на конференції було приділено увагу ще одному ринку, перспективному для розвитку казахстанського експорту, - Ірану. З доповіддю по масличному ринку Ірану виступила Сарі Аміа, менеджер з комерційних вопросамАссоціаціі виробників рослинних масел Ірану (IVOIA).

У презентації С.Аміа акцентувала увагу на активному розвитку олійних галузі Ірану. Уже в 2018 р в країні налічувалося 26 екстракційних заводів і 41 високотехнологічний завод з переробки олійних і виробленні масел. За її словами, на момент проведення конференції виробничі потужності по переробці олійних культур в Ірані оцінювалися в 3,5 млн. Тонн, а річне виробництво масел становило 1,5 млн. Тонн. При цьому сировину для переробки країна переважно імпортує.

«Основні обсяги насіння соняшнику країна закуповує з України, США, Бразилії та Аргентини. При цьому хочу відзначити, що Іран збільшує внутрішнє виробництво насіння ріпаку - за останні 5 років обсяги валового збору збільшилися в 3 рази », - зазначила експерт.

За даними асоціації, експорт рослинних олій Іран здійснює в основному в сусідні країни - Афганістан, Пакистан, Ірак, а також країни СНД (Казахстан, Туркменістан, Вірменія, Киргизстан).

«Важливим моментом також є те, що країна не тільки нарощує виробництво рослинних масел, але при цьому здійснює необхідні заходи для зниження вмісту в них трансжирів. Так, в період з 2006 по 2013 рр. Іран скоротив рівень трансжирів з 20% до менше 2%, а вже в 2018 році цей показник знизився до менше 1% », - наголосила під час виступу С.Аміа.

Рижик може стати стратегічно важливим і перспективним для Казахстану

Не обійшлося і без новинок на конференції. На думку Раїси Штейнік, директора компанії Casus Bio Oil Trading UG, для Казахстану вирощування рижію може стати стратегічно важливим і перспективним бізнесом.

На думку експерта, попит на дану олійну культуру буде рости неухильно, перш за все за рахунок глибокої переробки рижію і включення білкової частини в харчові продукти і для інших цілей.

Вона назвала ряд переваг обробітку олійної, серед яких можливість сіяти культуру в зиму, тому що вона володіє зимостійкістю вище озимого жита. Також рижик маловимогливий до грунтів і володіє більшою стійкістю до шкідників посівів і до бур'янів. Крім того, сходи культури хладостойкой, вимоглива до тепла. Має короткий вегетативний період, особливо озима форма.

Однак Р.Штейнік зазначила, що тільки тісна і довгострокова кооперація може зробити Рижикова кластер успішним.

«Рижикова кластер - це вирощування-підготовка-покупець / закупник-переробка-продаж-експорт. Адже рижик - це безвідходна олійна культура. Звичайно, замість рижію вигідніше продавати рижієву масло як диверсифікаційний продукт, і чим вище ступінь переробки, тим вище його ринкова вартість. Як диверсифікаційний продукт він має п'ятикратну вартість, на відміну від тієї ж пшениці! Це залучення інвестицій і створення нових технологій в Казахстані », - додала вона.

Це далеко не всі ключові питання, обговорювані експертами в рамках конференції. Великий блок був присвячений проблематиці і стримуючих чинників розвитку олійного ринку Казахстану, але цим питанням ми приділимо особливу увагу і підготуємо окрему публікацію. Однак варто зазначити, що без застосування нових технологічних рішень в олійно-жировій галузі, які не крокуючи в ногу з часом, перемогти у висококонкурентному середовищі на світовому ринку масложирової продукції буде складно. Тому даному питанню організатори надали особливого значення і провели семінар з технологічним аспектам у другий день заходу.

В рамках семінару казахстанські та іноземні експерти розповіли про тонкощі, можливості і вигоди переробки сільгоспкультур.

Зокрема, керівник холдингу VEKTOR Company Group Олександр Александров розповів про мультіпереработке олійних культур, а також про підхід і ресурсоефективності в поводженні з відходами олійно-жирової галузі.

Завідуюча лабораторією переробки олійної сировини ТОВ «Казахський науково-дослідний інститут переробки сільськогосподарської продукції» Багіла Сакенова представила шляхи зниження вмісту транс-ізомерів в олійно-жировій продукції.

Про подвійному використанні олійного льону розповів представник компанії Sachsen Leinen GmbH Дмитро Антонов. Тим, яке краще використовувати обладнання для підвищення виходу масла, поділився менеджер проекту CMBITALY-TECHNOILOGY Денис Іванов.

Фінальним виступом стала доповідь завідуючої експериментально-виробничим цехом з виробництва рослинних олій Казахського агротехнічного університету ім. С.Сейфулліна Жулдиз Сатаева на тему: «Взаємодія ВНЗ з суб'єктами олійно-жирової галузі».

Готуючи щорічно конференцію і формуючи програму, організатори прагнуть створити потужну площадку: а) інформаційну для обміну знаннями та досвідом; б) для нетворкінгу, знайомства і обміну думками між учасниками ринку. А втілювати ідеї нам допомагають компанії і організації, які надають підтримку, і, звичайно ж, самі учасники. Від імені організаторів дякуємо всім, хто брав участь в конференції KazOil 2018. До зустрічі в листопаді на KazOil 2019!

Контакти

ІА «АПК-Інформ»

+380 562 320795

+380 562 321595 Катерина Панасенко (дод. 113), [email protected]

+380 562 321595 Олена Чередниченко (дод. 200), [email protected]

+7 495 7894417

Агро Індустрія KZ

+7 701 588 5497 Аділхан Сагімбаев, [email protected]

Вхід