"Олійно-жирова промисловість-2019", м.Київ

ДАТА
30 жовт. 2019

Олійно-жирова промисловість-2019: зміна стереотипів – новий виток у розвитку!

Джерело

АПК-Інформ

450

 

Анна Платонова,

керівник оргкомітету конференції

«Олійно-жирова промисловість» – захід, який протягом 18 років є дискусійною платформою для учасників олійно-жирової галузі України та світу. Насичена програма та новий формат конференції стали чудовою можливістю вже на старті чергового нового сезону розставити пріоритети у веденні бізнесу, виділити креативні ідеї для залучення нових і збереження наявних клієнтів в умовах жорсткої конкуренції, одними з перших дізнатися про перспективні інноваційні рішення.

Основну цільову аудиторію заходу поточного року представляли компанії-виробники олійно-жирової продукції та трейдери. Крім того, серед учасників конференції були представники експедиторських, сюрвеєрських, логістичних та інспекційних компаній, також можна було зустріти представників галузевих асоціацій.

 

Спонсорську підтримку конференції надали компанії: Cotecna, «Євраліс Семенс Україна», Myande, Farmet, VEKTOR Company group.

Технологічним спонсором виступила компанія PETKUS.

Підтримку заходу надала ключова олійно-жирова галузева асоціація України – «Укроліяпром».

 

Партнером конференції виступила компанія «УКРОЛІЯ», яка має більш ніж 18-річний досвід у виробництві традиційної соняшникової олії. Сьогодні пріоритетним напрямком бізнесу компанії є створення продуктів із доданою вартістю в сегменті професійних кулінарних і високоолеїнових органічних олій. Учасникам події випала унікальна можливість продегустувати органічну соняшникову олію під брендом GARNA organica – преміальний продукт, представлений звичайною органічною соняшниковою олією та високоолеїновою соняшниковою олією для здорового харчування.

Поточного року на мінівиставці виробники представили обладнання для переробки, зберігання олійних і продуктів їхньої переробки, а також для зберігання та транспортування сільськогосподарської продукції.

 

Захід стартував із доповіді представника олійно-жирової галузі, людини, ім'я якої знає кожен поважаючий себе та інших представник галузі, – генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука. За словами С.Капшука, Україна в 2019/20 МР може виробити рекордні за останні 20 років 6,5 млн тонн соняшникової олії.

«Починаючи з 1998 р., в Україні побудовано 60 нових, у т.ч. 40 потужних підприємств, 16 терміналів із перевалювання рослинних олій. Так, в олійно-жирову галузь було залучено понад $3 млрд інвестицій. Потужності з переробки олійної сировини в Україні збільшилися з 2,5 млн тонн у 1998 р. до 22,5 млн тонн у кінці 2018 р., або в 8,8 рази», - акцентував експерт.

Крім того, спікер повідомив, що в 2018/19 МР головними імпортерами української соняшникової олії стали Індія та країни ЄС. На ринок Індії Україна відвантажила 2,15 млн тонн, що становить 35,5% від загального обсягу експорту даної продукції. При цьому до країн ЄС з України було експортовано 1,7 млн тонн, що становить 28,7% від загального обсягу експортованої соняшникової олії.

«У загальному світовому рейтингу експортерів соняшникової олії в 2018/19 МР частина України склала 57,4%. Тоді як на Росію припадає 22,5%, на Аргентину – 6,4%, Туреччину – 3,7», - додав С.Капшук.

 

Детально про вплив зростання обсягів виробництва насіння соняшнику на цінову політику розповів директор Agritel International Олів'є Буйє.

Експерт зазначив, що аналітики Agritel очікують чергового рекордного виробництва насіння соняшнику в 2019/20 МР в Україні та Росії, які разом зайняли 80% експортного ринку даної олійної минулого сезону. «За нашими прогнозами, в Україні поточного сезону валовий збір насіння соняшнику може досягти 15,44 млн тонн, перевищивши торішній результат (15 млн тонн), що також майже на 1 млн тонн вище за прогноз UDSA (14,5 млн тонн). У Росії врожай олійної може збільшитися до 14 млн тонн проти 13,55 млн тонн у 2018/19 МР», - зазначив спікер.

Також експерт розповів про цінову кон'юнктуру ринку соняшнику в Україні.

«На тлі зниження цін на сировину в Україні у вересні п.р. фіксувалися рекордні обсяги переробки соняшнику, які перевищили 1 млн тонн. Водночас темпи експорту олії не були вражаючими і поступалися показникам попередніх 3 сезонів. Аналогічна ситуація спостерігалася і щодо соняшникового шроту, більше того, подальший активний попит Китаю, який є ключовим імпортером українського соняшникового шроту, під сумнівом через зниження споживання даного виду продукції на фоні частих спалахів АЧС та зниження попиту з боку тваринницької галузі КНР», - зазначив він.

О.Буйє повідомив, що стосовно прогнозів на 2020 р. в Україні очікується якщо не збільшення, то збереження площ сівби – на рівні 6,2 млн га проти 6,25 млн га в 2019 р. Крім того, в країні фіксується підвищення інтересу аграріїв до вирощування високоолеїнового соняшнику, і площі під ним у 2020 р. можуть зрости до 400 тис. га – максимального показника за останні 6 років.

 

Одне з актуальних питань – виробництво якісного насіння в Україні, наукові розробки та дослідження нових гібридів – у ході свого виступу розкрив Найджел Твейтс, генеральний директор ТОВ «Євраліс Семенс Україна».

«Доопрацювання та кондиціювання нашого насіння здійснюються на заводі Euralis у Черкасах, який входить до ТОП-5 гігантів України з виробництва насіння. Також компанія має власну лабораторію з контролю якості насіння. Нашою суттєвою перевагою є те, що ми здійснюємо контроль виробничого процесу «від поля до упаковки», - заявив спікер. Також експерт зазначив, що 90% насіння кукурудзи та 60% насіння соняшнику, вироблених під брендом Euralis, продаються в Україні, решта насіння постачається із Франції та Іспанії. При цьому повна обробка насіння фунгіцидами та інсектицидами проводиться безпосередньо на заводі. У свою чергу, необроблене насіння виробляється для органічного ринку.

Не залишився без уваги такий продукт переробки, як соєвий шрот. Про динаміку зростання споживання соєвого шроту, що не містить ГМО, в Європі (оцінюється в 4 млн тонн, що становить близько 12-15% від загального обсягу споживання соєвого шроту) повідомив аналітик ринку сої асоціації «Дунайська Соя» Берталан Круппа. «В основному такий шрот використовується в птахівництві, менше – у вирощуванні ВРХ і свинарстві. Найбільшими споживачами не ГМ соєвого шроту в Європі є Німеччина (25%), держави Скандинавії (18%), Італія (11%), Франція та Сербія (по 10%), Швейцарія (7%), Австрія (5%) й інші (14%)», - зазначив аналітик.

«Премії на шрот без ГМО в Європі варіюються в залежності від якісних характеристик, виду сертифікації, країни походження, обсягу партії, логістики та ін. Станом на вересень 2019 р. премія на не ГМ соєвий шрот із високим вмістом протеїну (hi-pro) в Італії озвучувалася на рівні 100 євро/т до звичайного шроту, у Німеччині – 65 євро/т, Нідерландах – 60 євро/т».

Також Б.Круппа повідомив, що регіон поки не здатен самостійно забезпечити попит на соєвий шрот власним виробництвом соєвих бобів і змушений закуповувати як сировину, так і продукт переробки на зовнішніх ринках. Так, рівень покриття попиту в ЄС-28 становить 7,3%, в Європі дещо вище – 23,7% завдяки присутності великих виробників України та РФ.

 

Лаура Перейро, менеджер із роботи з ключовими клієнтами в секторі рослинних олій Aboissa Commodity Brokers, розповіла про роль Бразилії й Аргентини на світовому ринку олійних. «В Парагваї, починаючи з сезону-2016/17, спостерігається скорочення виробництва соєвих бобів із 10 млн до 9,9 млн тонн у 2017/18 МР і 8,5 млн тонн у 2018/19 МР. Незважаючи на це, виробництво соєвої олії в цілому збільшувалося. Зокрема, відзначалося зростання в 2017/18 МР із 706 тис. до 781 тис. тонн (+10,6% на рік) із подальшим зниженням у сезоні-2018/19 (-5,7%). При цьому експорт соєвої олії Парагвай поступово збільшував, і в 2018/19 МР даний показник склав 690 тис. тонн проти 689 тис. тонн попереднього сезону і 635 тис. тонн у 2016/17 МР. В Аргентині врожай соєвих бобів у 2018/19 МР «відновив свої позиції» після посушливого 2017/18 МР (35 млн тонн) і склав 55 млн тонн, що також значно вище за результат сезону-2016/17 (52 млн тонн). При цьому обсяги вироблення соєвої олії корелювали з обсягами сировини і минулого сезону зросли до 8,3 млн тонн (+1,2 млн тонн на рік). Завдяки нарощуванню виробництва соєвої олії Аргентина змогла збільшити свій експортний потенціал і відвантаження соєвої олії, і в сезоні-2018/19 він зріс до 5,5 млн тонн», - зазначила спікер. Також експерт додала, що вироблення соняшникової олії в країні зросло до 1,44 млн тонн у 2018/19 МР (+14%), а експорт досяг майже 1 млн тонн (+29%).

«Основні підприємства-виробники соєвої та соняшникової олій в Аргентині розташовані в провінції Санта-Фе і сумарно забезпечують 91% від загального обсягу виробництва соєвої та 33% соняшникової олії в країні. Провінція Буенос-Айрес забезпечує ще 55,8% від загального обсягу виробництва соняшникової олії в Аргентині», - підсумувала Л.Перейро.

 

Тему Індії як найбільшого споживача української соняшникової олії було висвітлено у презентації Сандіпа Баджоріа, президента Sunvin Group.

«За нашими прогнозами, вже з 2020/21 МР обсяги імпорту соняшникової олії можуть перевищити 3 млн тонн на рік і в довгостроковій перспективі (до 2022/23 МР) збільшитися до 3,5 млн тонн. Традиційно основні обсяги даного виду продукції Індія імпортує з України, Росії та Аргентини. При цьому за підсумками 2018/19 МР частка поставок української олії в загальному імпорті склала 90%».

«У 2019/20 МР ми очікуємо скорочення поставок соняшникової олії українського виробництва на 24% - до 66% через зростання конкуренції, особливо з боку Росії, частка поставок з якої може збільшитися до 25% проти лише 4% роком раніше, і з Аргентини – до 9% (6%). Так, поточного сезону Україна може поставити на ринок Індії близько 1,7 млн тонн соняшникової олії проти 2,2 млн тонн за підсумками 2018/19 МР. У свою чергу, РФ істотно збільшить поставки даного виду продукції в 2019/20 МР – до близько 650 тис. тонн проти лише 100 тис. тонн олії минулого сезону», - додав експерт.

Зберегти лідируючі позиції на світовому ринку Україна може за допомогою впровадження нових інноваційних технологій. Питання технічного оснащення підприємств, їхньої готовності до модернізації висвітлювалися спікерами в рамках конференції неодноразово.

Голова холдингу VEKTOR Сompany Group Олександр Александров звернув увагу аудиторії на те, що в Україні 67% олієдобувних підприємств було побудовано більше 10 років тому і лише 33% - менше 10 років, що істотно впливає на рентабельність переробки олійних і вимагає впровадження нових технологій. «Україна є найбільшим експортером соняшникової олії в світі, але бути першим, постійно не впроваджуючи сучасні технології у виробничий процес, неможливо. Згідно з опитуванням підприємств олійно-жирової індустрії України, 55% респондентів не влаштовує встановлене обладнання, і 67% готові проводити технічне переобладнання з метою мінімізації енерговитрат. При цьому 58% висловили готовність до переходу на новий рівень виробництва продукції, та лише 37% вважають за необхідне поглиблювати переробку олійних культур», - акцентував експерт.

Крім того, спікер зазначив, що для нового витка в розвитку олійно-жирової галузі та подолання конкуренції українські компанії мають тримати руку на пульсі новітніх технологій, знижувати енерговитрати та підвищувати якість продукції.

У свою чергу, Андрій Вусик, генеральний директор ТОВ «Myande Group Rus», поділився досвідом роботи олійно-екстракційних підприємств Китаю. «За останні 26 років спостерігається істотне скорочення як витрат енергії та пари, так і значне зменшення втрат розчинника при виробництві продукції», - зазначив експерт.

«У Китаї на оліно-екстракційних заводах у 1993 р. у середньому витрата енергії становила 15 кВт/год. на тонну насіння, витрата пари – 500 кг/т насіння, втрати розчинника – близько 5 кг/т насіння. А вже у 2016 р. фіксується значне зниження витрат енергії – до 9 кВт/год. на тонну насіння, витрати пари – 180 кг/т насіння, а втрати розчинника скоротилися до 0,5 кг/т насіння», - резюмував спікер.

Окрему увагу хотілося б приділити освітньому семінару, який було присвячено огляду першого на біржовому просторі ф'ючерсу на причорноморську соняшникову олію (BSF) і управління ціновими ризиками. Даний семінар відбувся завдяки спонсорам INTL FCStone, CME Group і компанії ЕМЕА S&P Global Platts.

Спікери від компаній Метт Аммерманн, Джеффрі Куйперс і Олександр Бобилов докладно розповіли про особливості використання різних фінансових інструментів хеджування, характеристики ф'ючерсу BSF.

Зокрема, цей ф'ючерс ґрунтується на цінових індексах сирої соняшникової олії Platts і був виведений на біржу CME зовсім нещодавно – у серпні 2019 р. Серед ключових параметрів: обсяг одного ф'ючерсу 25 тонн, вартість $12,5 за контракт ($0,5 за тонну), умови постачання FOB Україна, щоденне відстеження цін на 12 місяців уперед. Торгівля здійснюється на платформах Globex і ClearPort з дотриманням правил і положень CBOT. Першим доступним ф'ючерсним контрактом є листопадовий контракт 2019 р. з виконанням у січні 2020 р.

«На ринку існує низка упереджень щодо хеджування, що це ризиковано, складно для розуміння, що маржеві вимоги (margin calls) означають збитки і т.д., - додав віцепрезидент компанії INTL FCStone Метт Аммерман. - Але хочу зазначити, що на сьогоднішній день ф'ючерс BSF – це унікальний і кращий інструмент для управління ціновими ризиками в торгівлі соняшниковою олією».

 

Хотілося б відзначити, що особливістю вісімнадцятої міжнародної конференції «Олійно-жирова промисловість – 2019» став оновлений формат програми, а саме – SUN Talks (адаптований аналог TED).

 

SUN Talks: олійний бізнес від першої особи

В рамках XVIII Міжнародної конференції «Олійно-жирова промисловість – 2019» 30 жовтня лідери олійно-жирового бізнесу вирішили відійти від формату доповідей і презентацій та розповіли про свою історію розвитку компанії і галузі в цілому в новому форматі – SUN Talks (адаптований аналог TED). У ході сесії яскраві й успішні особистості олійно-жирового бізнесу розповіли свої особисті секрети створення іміджу людини та компанії в цілому, відверто й емоційно висвітлили успіхи та невдачі на шляху до цілей в олійно-жировому бізнесі. Модератором нового формату сесії виступила Світлана Малиш із REFINITIV.

Засновник Oleos Денис Дмитрієв, чий виступ відкривав SUN Talks, розповів про досягнення і факапи, про те, як ростив своє дітище – компанію Oleos. Порівнявши бізнес із марафоном, де треба вчитися грати в довгу, Д.Дмитрієв виділив основні рекомендації щодо розвитку успішного бізнесу, ґрунтуючись на власному досвіді: «1. Постійно реінвестуйте в себе і свою справу. Гроші – це гігієна, а не сама мета. 2. Тримайте фокус і не розпорошуйтеся на різні завдання. Станьте професіоналами, з якими ви б самі хотіли працювати, і лише потім починайте розвивати інші напрямки. 3. Інвестуйте в команду і не скупіться. 4. Намагайтеся зрозуміти, де ваша галузь буде завтра. 5. Бережіть репутацію, сьогодні це безцінний ресурс».